Конференція з соціології 2015
Шановні колеги!
Маємо честь запросити вас до участі в роботі Міжнародної науково-практичної конференції з соціології «Держава та глобальні соціальні зміни: історична соціологія панування та спротиву в епоху модерну», яка відбудеться 26-27 листопада 2015 р. в НТУУ «КПІ» на базі факультету соціології і права. До участі у конференції запрошуються науковці, викладачі, аспіранти, студенти, журналісти.
За матеріалами конференції буде видано збірку тез. Учасники конференції можуть опублікувати статті у збірнику наукових праць «Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право», який є фаховим з соціології і буде виданий після проведення конференції.
ЗАВАНТАЖИТИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
У пленарному засіданні конференції візьмуть участь провідні українські соціологи:
Головаха Є.І., д.ф.н., проф., заступник директора Інституту соціології НАН України з наукової роботи;
Горбачик А.П., к.ф.-м.н., доц., декан факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Куценко О.Д., д.с.н., проф., зав. кафедри соціальних структур та соціальних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
Макеєв С.О., д.с.н., проф., зав. відділу дослідження соціальних структур;
Філіпов О.Ф., д.с.н., проф, зав. кафедри практичної філософії Національного дослідницького університету «Вища школа економіки».
Також у пленарному засіданні візьмуть участь:
Мельниченко А.А., к.філос.н., доц., декан ФСП;
Кутуєв П.В., д.соц.н., проф., зав. кафедри соціології НТУУ «КПІ»;
Кріс Вестон, президент «Вестон консалтінг» (Варшава, Польща).
КОНЦЕПЦІЯ КОНФЕРЕНЦІЇ
У 2010 році було проведено першу соціологічну конференцію за темою «Держава та глобальні соціальні зміни». За 5 років, що минули, відбулися фундаментальні та радикальні соціальні зміни на всіх рівнях світ-системи, відтак логічно звернутися до проблематики держави та соціальних змін знову, здійснивши зіставлення стану української держави (а також інших релевантних соціумів) у 2010 та 2015 роках.
Чотириелементна схема аналізу соціальної влади Майкла Манна неодноразово засвідчувала свою евристичність, відтак робота конференції буде обертатися навколо обговорення політичної, військової, ідеологічної та економічної влади. Так само продуктивним є аналіз держави під кутом Маннової дихотомії інфраструктурна versus деспотична влада.
Не менш значущим є питання про можливість розбудови в Україні держави, що сприяє розвитку (developmental state). Досвід (хоча і суперечливий під кутом зору економічного розвитку) «кельтського тигру» – Ірландії – засвідчує, що саме демократична держава, яка сприяє розвитку, здатна реалізовувати успішну економічну політику, функціонуючи у середовищі плюралістичного політичного суспільства, позаяк таке оточення усуває перешкоди на шляху реалізації творчого потенціалу соціальної дії. Для традиційної східно-азійської авторитарної держави, що сприяє розвитку, зв’язок із суспільством часто обмежується зв’язками із промисловим капіталом, а відтак, держава починає не стільки опікуватися цілями національного розвитку, скільки боронити партикуляристські інтереси за рахунок самого розвою. Загрозу, що криється у такій ситуації, відчув ще Ф.Д.Рузвельт, котрий закликав у своєму посланні до конгресу в 1938 році розслідувати концентрацію економічної влади в США, вмотивовуючи це тим, що «свобода, забезпечена демократією, не є у безпеці, якщо люди толерують зростання приватної власності до такого ступеня, коли вона стає сильнішою за демократичну державу» .
В Україні розбудова демократичної держави, що сприяє розвитку, яка використовувала б увесь спектр методів, притаманних владі як феномену (від примусу до кооперації, позаяк, за переконанням М.Гаугарда, «реальна» влада, як емпіричний феномен, існує у континуумі, екстремумами якого є конфлікт та консенсус ), ускладнюється пануванням успадкованої від ленінського режиму патримоніальної бюрократичної культури, поглибленими практиками організаційної корупції та ситуацією військового конфлікту. Центральна Європа торує шлях розбудови капіталістичних інституцій за відсутності локальних капіталістів – роль останніх посідають ТНК – що відкриває можливості для залежного розвитку, натомість соціальні зміни в Україні достоту мали своїм вислідом постання потужного класу капіталістів, етос якого спонукає до дій, що підривають інституції «раціонального» капіталізму, та скеровує країну дорогою розвитку недорозвитку. Відтак, постає питання: як зашкодити рецидивам патримоніалізації держави та консолідації персонального правління (personal rulership – під цим явищем Г.Рот розумів детрадиціоналізований, персоніфікований патримоніалізм), які функціонують у континуумі олігархічно-суперпрезиденталістських та олігархічно-парламентських форм? Своєю чергою, такі політичні форми з необхідністю породжують клієнталізм та уможливлюють поступ клептократичної держави, що спрямована проти розвитку, симбіонтом якої є політичний капіталізм.
А.А.Мельниченко
П.В.Кутуєв
НАПРЯМКИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ
СЕКЦІЯ 1. Держава, соціальні зміни та модерн(и): історична соціологія модерної держави
Науковий керівник – д.соц.н., проф. П.В.Кутуєв, секретар – к.соц.н., доц. Н.О.Майструк
- Еволюція держави у контексті соціальних змін та формування модернів.
- Громадянське суспільство: Алексіс де Токвіль подорожує до Києва?
- Сучасний капіталізм: чи живе Адам Сміт у Пекіні?
- Панування у модерному соціумі та форми спротиву.
- Держава, модерн та модернізація у контексті євроінтеграції: досвід Польщі
- Націоналізм та національна держава у контексті глобалізації.
- Політична участь та політична інституціоналізація: формула С. Гантінгтона та сучасна Україна.
- Революції 2000-х років в глобальних та регіональних вимірах: Майдан – Арабська весна – Майдан.
- Модерн та численні модерни: соціальні теорії та практичні перспективи розвитку/модернізації України.
- Трансформація цінностей: від модерну до постмодерну?
- Соціальна мобільність, міграція та нерівність у ХХІ столітті: локальні, регіональні та світ-системні виміри.
- Історична соціологія меншин у ХХІ ст.
- Розв’язування війни та розбудова держави як організована злочинність: до 30-річчя виходу в світ статті Чарльза Тіллі.
СЕКЦІЯ 2. Політичний та ідеологічний виміри панування: динаміка інституцій в Україні та світі
Наукові керівники – к.соц.н., доц. М.Н.Єнін, к.політ.н., ст.викл. О.Л.Якубін, секретар – к.філос.н. А.С.Радей
- Держава, що сприяє розвитку: від Східної Азії до Східної Європи?
- Історична соціологія політичних форм ХХ ст.: лібералізм та ленінізм / постленінізм.
- Глобальна гегемонія ідеології і політики неолібералізму та політика розвитку.
- Політична дія та політична культура в сучасній Україні.
- Політика централізації та децентралізації в ХХ столітті: світовий досвід та українські реалії.
- Релігія, публічна сфера та модерн.
- Перспективи лівої політики в Україні та світі: від Венесуели до Греції та Великої Британії.
- Праворадикальні партії: вчора, сьогодні, завтра.
- Особливості реалізації ідеологічної влади в інформаційному суспільстві: мас-медіа та ідеологічна гегемонія.
СЕКЦІЯ 3. Порівняльно-історична соціологія соціальної держави: соціальна політика та соціальна робота в епоху модерну
Науковий керівник – к.с. н., доц. Г.О.Коржов, секретар – ст. викладач А.О.Мігалуш
- Держави загального добробуту у ХХІ столітті: світові практики, українські перспективи.
- Військовий конфлікт на території України, як джерело соціальних проблем.
- Волонтерський рух в Україні за умов радикальних соціальних змін/революцій та військового конфлікту.
- Соціальна іммобільність, бідність, андерклас, міграція: концептуалізації та практичні підходи.
- Становлення цінностей у процесах модернізації: матеріалізм versus постматеріалізм?
СЕКЦІЯ 4. Держава, управління та війни: проекти модерну поміж полісом та «державним Левіафаном»
Науковий керівник – к.філос.н., доц. А.А.Мельниченко, секретар – викладач О.І.Божок
- Теорії управління та виклики доби революції і війни: перспективи реформ Україні .
- Політика інновацій та модернізації: світовий досвід та українські реалії.
- Соціальний інжиніринг як інструмент сталого розвитку.
- Електронне врядування в контексті good governance.
- Управлінські імперативи забезпечення сталого розвитку суспільства.
СЕКЦІЯ 5. Методологія та методи дослідження соціальних змін
Науковий керівник – к.ф.н., доц. І.В.Пиголенко, секретар – Ю.О.Дукач
- Співвідношення теоретичного знання та емпіричних даних в соціології держави та соціальних змін.
- Валідність соціологічних даних в контексті історичної соціології.
- Роль історичних досліджень в соціології з точки зору кількісних досліджень.
- Роль історичних досліджень в соціології з точки зору якісних досліджень.
- Соціологія зустрічає історію та політичну наук: до 40-річчя виходу в світ праці The Formation of National States in Western Europe. Edited by Charles Tilly. Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1975.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.