Дайджест «Консультації Першої інноваційної онлайн юридичної клініки КПІ ім. Ігоря Сікорського» №11

Я молодий підприємець, займаюсь видавничою діяльністю. Нещодавно почув по телевізору, що для тих підприємців, хто займається даним видом діяльності на місцевому рівні розглядається створення можливості для отримання пільг. До кого звернутись та як дізнатись про це більш детально?

Вам необхідно отримати доступ до проектів актів місцевих органів, якими передбачається надання  таких пільг. Дані проекти є публічною інформацією, а отже Ви як громадянин маєте до них доступ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Порядок складання запиту на інформацію визначений ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Запит на інформацію – це прохання особи до обласної державної адміністрації надати публічну інформацію, що знаходиться у її володінні.

Запитувач має право звернутися до облдержадміністрації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» недотримання вищевказаних вимог до запиту на інформацію є підставою для відмови в задоволенні запиту.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов`язково зазначивши в запиті своє ім`я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Згідно з положеннями статті 20 Закону України “Про звернення громадян” звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Товариству з обмеженою відповідальністю (позивачу), яке я представляю, у процесі розгляду справи у місцевому господарському суді про захист ділової репутації іншим Товариством з обмеженою відповідальністю (відповідач) запропонувано було укласти мирову угоду. Які переваги та ризики має суб’єкт господарювання у випадку укладення мирової угоди?

Відповідно до ч. 1 ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Тривалість судового розгляду справ і проблематичність виконання рішень суду спонукає учасників процесу врегульовувати спір шляхом застосування такого процесуального інструмента як мирова угода.

Перевагою укладення мирової угоди є запобігання витратам у процесі, досягнення згоди, що є вигідним для обох сторін. Для позивача відбувається швидший захист його порушеного права, якщо хоча б частково будуть задоволені його позовні вимоги, оскільки судові справи можуть затягуватися на роки, що робить захист права неактуальним або малозначним.

Важливим моментом схилення до мирового врегулювання господарських спорів є також продовження подальшої співпраці суб’єктів господарювання. Укладення мирової угоди сприяє відновленню порушеного правового миру між позивачем і відповідачем, даючи тим самим можливість продовжити взаємовигідну співпрацю. Оскільки мирова угода є домовленим компромісом, який враховує інтереси обох сторін, відбувається нормалізація відносин сторін конфлікту.

Також перевагою є те, що порядок і строки виконання угоди передбачаються особами, які її уклали (ч. 1 ст. 193 ГПК). Оскільки не факт, що рішення суду влаштовувало би сторони + затягнутість процесу, а так є можливість обумовити все самостійно сторонам. І домогтися виконання домовленості у коротші строки.

Серед ризиків укладення мирової угоди можна відзначити можливість не отримати очікуване, невиконання такої угоди, оскільки виконання мирової угоди покладене на сторони.

Хоча і цей момент регулюється ГПК, оскільки мирова угода є виконавчим документом, і ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання (ч. 2-3 ст. 193 ГПК).

Таким чином, укладення мирової угоди – це швидкий і ефективний спосіб вирішити суперечку і досягти згоди, серед переваг якого:

• можливість укладення на будь-якій стадії судового процесу;
• економія часу і витрат: швидке вирішення конфлікту, яке позбавляє необхідності ходити у суди, подавати скарги, нести додаткові витрати; істотне скорочення строків вирішення спору і скорочення витрат на судовий розгляд;
• збереження конструктивних відносин із партнерами по бізнесу, відновлення нормальних відносин сторін;
• можливість домовитися і прийти до рішення, яке влаштовуватиме обидві сторони, оскільки сторони самостійно вибирають умови вирішення спору.

Нещодавно в мене виникла ситуація, при якій я розмірковую над розірванням шлюбу. Причина – зрада чоловіка. В момент шлюбу спільно-нажите майно відсутнє. Зорієнтуйте як треба діяти.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений будь-ким з подружжя у випадках: (ч. 2, ст. 110 Сімейного Кодексу України)

• вагітності дружини;
• протягом одного року після народження дитини.

Можливі два варіанти розірвання шлюбу:

1)Добровільний – у подружжя немає спільних дітей , і ЗАГС може розірвати шлюб за згодою подружжя ( з обох сторін).

2)В судовому порядку – один з подружжя не бажає розірвати шлюб, або діти є неповнолітніми. (згідно з ч. 1 статті 110 “Сімейного кодексу” передбачена можливість розірвання шлюбних відносин з ініціативи одного з подружжя).

*Діти, які досягли чотирнадцятирічного віку, мають право самостійно визначати своє місце проживання після розірвання шлюбу (ч.3 ст.160 “Сімейного кодексу”).

Що треба робити ініціатору даного рішення: дружина звертається до юриста, пише позовна заяву, повинна мати при собі додатки, а саме: ориг. свідоцтво про шлюб, квитанція про сплату судового збору, копія свідоцтва про народження дитини/дітей (при наявності дітей), копія паспорта та ідентифікаційного коду Позивача та Відповідача, копія Позовної заяви та всіх Додатків для Відповідача.

Наступний крок:

• Робиться підпис позову дружиною та відправляється до суду.
• Протягом наданого судом терміну жінка обдумує своє рішення щодо розлучення (ч.7 ст.240 ЦПК України).
• Якщо рішення не змінюється і за наявності певних підстав суд дає згоду на розлучення, ініціатор бере рішення і несе до органів реєстру цивільного стану (там вноситься запис, згідно з яким відбувається формальне розірвання осіб).

Якщо чоловік проти даного рішення, він може звернутися до апеляційного суду зі скаргою.

Доброго дня, я власник інтелектуальної власності – научна книга «Психологія вливу» На жаль, недавно побачив, що мою книгу продають в книжковому магазині без моєї згоди. Що мені порадите?

Про правопорушення книжкового магазину сказано у п. ж) ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі; .

Якщо ви звернетеся до суду, що передбачено в ч. 1ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п. б), в) ЗУ «Про авторське право і суміжні права»  ви маєте звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення та можете подати позов до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Цим ви припинете продажу книги, а також зможете отримати відшкодування моральної шкоди.

Якщо ви не бажаєте врегульовувати конфлікт через суд, то: Відповідно до ч. 2 статті 426 ЦКУ, ви маєте виключне право дозволяти використовувати об’єкт інтелектуальної власності. Ви маєте звернутися в цей магазин, щоб укласти з ними ліцензійний договір, про який сказано в ч. 4 ст. 426 ЦКУ (ліцензійний договір – За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін) і визначити умови продажі вашої книги в ньому.

Я мама школяра Олексія, що навчається в ЗОШ 1. Дитина жаліється на вчителя, який періодично цькує дітей психологічно та інколи може вдарити по руках. Що порадите зробити?

Відповідно до ч. 26, ч. 27 ЗУ «Про освіту» педагог зобов’язаний дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу. Учні також входять до учасників освітнього процесу.

Ми маємо справу з булінгом. Відповідно до ч. 1 ст. 173-4 КУПАП булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Вам потрібно звернутися до директора навчального закладу, написати скаргу на вчителя (можна долучити інших батьків для більшої ефективності). Далі, директор має повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, що будуть діяти за ст. 173-4 КУПАП.

Так як ці дії не є вперше, то відповідно до ч. 3 ст. 173-4 КУПАП такий булінг тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Якщо навчальний заклад не відгукнувся на вашу скаргу на вчителя, то вам треба звернутися до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України, щоб вони діяли по ч. 6 ст. 173-4 КУПАП, а саме накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Декілька тижнів тому, я дізналася, що мій чоловік зраджує мені зі своєю співробітницею. Спочатку, я хотіла зберегти шлюб, адже ми прожили 10 років з чоловіком, та маємо доньку. Я з ним поговорила, він сказав, щоб я його не кидала, та що таке більше не повториться. Але на днях мені стало відомо, що чоловік і надалі зустрічається з цією співробітницею в неї вдома. Я хочу розірвати наш шлюб, але не знаю в якому порядку і як це краще зробити, що б ви мені порадили?

Українським законодавством передбачено дві процедури розірвання шлюбу, кожна з яких застосовується в залежності від конкретних обставин справи:

• розірвання шлюбу органами Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС);
• розірвання шлюбу судом.

Якщо говорити , про перший варіант, тобто розірвання шлюбу органами ДРАЦС, то зазвичай необхідною передумовою такого розірвання є відсутність у подружжя неповнолітніх дітей. Якщо є поважні причини, через які один з подружжя не може з’явитись до органів РАЦС та особисто подати заяву про розірвання шлюбу, існує можливість посвідчити таку заяву у нотаріуса та передати її другим з подружжя. Строк, встановлений на розірвання шлюбу, складає 1 місяць, після його закінчення, у випадку якщо подружжя не відкличе заяву, орган РАЦС складає актовий запис про розірвання шлюбу (ст. 106 СК України). Позовна заява про розірвання шлюбу може бути подана одним з подружжя, крім випадків, коли дружина є вагітною та впродовж одного року після моменту народження дитини. У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.

(Дочці 6 років – неповнолітня)

В такому випадку ,  вам необхідно розірвати шлюб у судовому порядку. Тут також є два варіанти , перший , якщо ви з чоловіком погодитесь розірвати шлюб і ніхто з вас не буде проти цього. В такому випадку , вам разом зі спільною заявою треба подати до суду письмовий договір про те, з ким із вас  будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановить рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені ваші особисті та майнові права, а також права вашої дитини. Суд, як правило, не з’ясовує причин подання заяви про розірвання шлюбу та не вживає заходів до примирення подружжя, однак зобов’язаний узяти до уваги та забезпечити захист інтересів дитини. Другий варіант, це якщо ваш чоловік буде проти розірвання шлюбу або буде ухилятися від подання спільної заяви подружжя -В даному випадку частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу передбачена можливість розірвання шлюбних відносин з ініціативи одного з подружжя. Для цього необхідно звернутися до суду з позовною заявою про розлучення. Якщо у процесі розгляду справи буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, але слід бути готовим до надання терміну для примирення (від одного до шести місяців) – ч.7 ст.240 ЦПК України. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, підлягає реєстрації в органі РАЦС за заявою колишньої дружини або чоловіка.

Тобто , в будь-якому випадку, у вас неповнолітня донька, тому вам необхідно розірвати шлюб в судовому порядку. Все інше буде залежати від того , чи згоден ваш чоловік розірвати шлюб, чи ні. Також, ви зможете укласти договір про сплату аліментів –  Частиною 2 статті 109 Сімейного кодексу України передбачено, що між батьками може бути укладений договір про сплату і встановлення розміру аліментів на дитину, який повинен бути нотаріально посвідчений. Це є гарантією того, що в разі невиконання даної угоди, грошові кошти з боржника можуть бути отримані на підставі виконавчого напису нотаріуса, яка дозволяє стягнути аліменти в примусовому порядку. Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 5 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» №296 / 5, умови угоди про сплату аліментів на дитину повинні визначати суму, терміни, а також порядок виплати та підстави цільового використання аліментів. При цьому не допускається порушення прав дитини, закріплених Сімейним кодексом.

Формулювання запитань збережено в оригіналі.
Консультації носять ознайомчий характер.