«Усе добре, я на тебе не злюся». Що таке пасивна агресія.
У гештальт-підході агресія сприймається не лише як форма виявлення злості, невдоволення та обурення, а як будь-яка енергія, спрямована на задоволення своєї потреби. Якщо я хочу яблуко, то підходжу й беру його зі столу − у розумінні гештальт-
підходу це пряма агресія.
У культурі зафіксоване поняття пасивної агресії як непряме виявлення злості, коли я, наприклад, на когось серджуся, а замість того, щоби прямо сказати: «Ти мене дратуєш», я буду цій людині «цикати», виливати на неї каву та всіляко показуватиму, що вона мені не подобається.
Наприклад, працівник запізнюється на роботу. Керівник не попросить: «Не запізнюйся, для мене важливо, щоби ми починали працювати вчасно», а каже йому: «Ну що, знову затори були? Чи собака захворів?». Такі дрібні фрази дають зрозуміти, що людина роздратована, і це пасивна агресія.
Ще один приклад: ситуація в музеї. Чоловік дивиться на брошуру з картою, що показує, як пройти з пункту А в пункт Б, і каже дружині: «Слухай, я не можу зрозуміти, де ми є». А вона відповідає: «Дивно. Карта ніби для п’ятирічних намальована». Це пасивна агресія, адже за відповіддю жінки стояло: «Я злюся, що ти не знаєш, куди йти, що на тебе не можна покластися, що ти витрачаєш наш час» або «Я розчарована, що ти не можеш розібратися в карті, яка мені здається дуже простою».
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.