Відкриття фотовиставки Михайла Мінакова
 |
Третя альтернатива
Вибір насправді постає лишень тоді, коли альтернатив більше, ніж дві.
«Ми – це те, що ми обрали». Ця фраза Жана-Поля Сартра не твердження про факт, а лише побажання філософа. Надто часто за нас вибір робить ситуація бінарних опозицій. У них ми робимо «простий вибір» між добрим і злим, між чорим і білим, на користь руху вперед і вгору, а не назад і вниз.
Однак нема нічого облуднішого, ніж «простий вибір» у нашій складній реальності. Якщо ми не бачимо третьої альтернативи, значить вибір зроблено за нас. Іншим. Контекстом. Традицією. К/Чим завгодно, але не нами. Тож чи завжди ми – це те, що ми обирали? Чи ми – те, що за нас обрали інші/е?
Люди – істоти, які творять смисли. У цьому смислотворенні наше пізнання проявляє себе як інтерсуб’єктивне. Будь-який досвід водночас є моїм і нашим. Будь-яке пізнання – особисте і міжособистісне. Ми творимо смисли, де проявляємо водночас і себе, і нас, і те, що між нами. Суспільна природа знання забезпечена анонімними інстанціями, що дають засоби для смислотворення. А разом із засобами вони підставлять смисли. Серед таких інстанцій – мови, традиції, звички, міфи, ідеології, дискурси.
Смисл може бути як поневолювачем, так і визволителем! Критична філософія дарує надію на емансипацію від анонімних ідеологічних рамок.
Фотографія має величезну потугу, що може стати в нагоді загарбникам свободи. Фотографія як жодне інше мистецтво зазіхає на максимум репрезентації реальності, адже вона передає світло і тіні наявного. Але рамка, задана фотографом, є в той же момент ідеологічною максимою, яка вганяє глядача в той самий кут зору, що його задає володар зору – фотограф.
Так само, фотографія може бути руйнівником поневолення. Присутність третього кольору в чорно-білій фотографії репрезентує можливість третьої – і більше – опції. Я підібрав ті три-колірні фотографії, що мали б породити підозру щодо моїх намірів. Я викликаю вогонь недовіри на себе та запропонованих мною опцій в надії на те, що в глядачеві прокинеться критичний філософ.
Вибір насправді постає лиш тоді, коли альтернатив більше, ніж дві.
 |
Михайло МІНАКОВ, доктор філософських наук, доцент кафедри філософії і релігієзнавства НаУКМА, випускник програми Fulbright-Kennan 2012-2013 (Kennan Institute, Woodrow Wilson International Center for Scholars, Washington, DC; Harvard University, Cambridge, MA). Автор трьох монографій і понад семидесяти статей з філософії, історії, політології та культурології; очолює Кантівське товариство в Україні, журнал «Ідеологія і політика», Інститут Критики та Фонд якісної політики.
Михайло Мінаков займається фотографією як альтернативним способом філософування. Він навчався мистецтву фотографії у Harvard School of Design (2010, 2012) та The Studio Arts Department of The Smithsonian Associates (2012-2013). Попередня експериментальна фотовиставка Михайла Мінакова «Ідеологія і архітектура. Монументальний Вашингтон між римськими республікою та імперією» була в The Smithsonian Associates у лютому 2013 р. |