IІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Історія,культура, пам’ять у науковому вимірі: стан, перспективи»

У IІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Історія,культура, пам’ять у науковому вимірі: стан, перспективи», що відбувалась у Києві 21 травня 2021 р., взяли участь історики, економісти й політологи з Дніпра, Києва, Львова, Переяслава, Ужгорода, Харкова. Так уже другий рік поспіль кафедра історії ФСП КПІ у співпраці з академічними установами – Інститутом історії України та Інститутом всесвітньої історії Національної
академії наук України надають науковцям майданчик для обміну результатами досліджень, обговорень, дискусій та вирізнодум’я з актуальних тем історії нового та новітнього часу.

На пленарному засіданні в форматі онлайн-зустрічі було представлено й обговорено 12 доповідей.

Долженко Юрій Володимирович, молодший науковий співробітник відділу біоархеології, Інститут археології Національної академії наук України, у співавторстві з Хоменком Олександром Олександровичем, старшим науковим співробітником відділу археології Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, тему «Вибірка черепів XVIІI–XIХ ст. з території Катеринославської губернії». Дослідники дали краніологічну характеристику збірній серії чоловічих черепів XVIІI–XIХ ст. з Катеринославської губернії.

Далі свою доповідь представила Жовта Ілона Іванівна, аспірантка кафедри історії, факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Авторка звернулася до аналізу постаті швейцара у повсякденному просторі вихованок Київського інституту шляхетних дівчат.

Доктор історичних наук, професор кафедри історії, факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» Ігор Станіславович Тарнавський присвятив доповідь нижчим ремісничо-технічних навчальним закладам Донбасу та їх ролі в підготовці кваліфікованих робітників та нижчих техніків для провідних галузей промисловості шахтарського краю.

Кізлова Антоніна Анатоліївна, докторка історичних наук, доцентка кафедри історії, факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» визначила основні тенденції у висвітленні хресного ходу з Лубенського Мгарського монастиря до Білгорода на сторінках головного православного видання Полтавщини «Полтавские епархиальные ведомости».

Шандра Ірина Олександрівна, докторка історичних наук, професорка кафедри історії, музеєзнавства та пам’яткознавства Харківської державної академії культури, запропонувала переосмислити інженерні задуми та новації не заслужено забутого видатного науково-технічного діяча А. Ф. Мевіуса.

Тематику персоналій в історії науки та техніки продовжила Сафар’янс Галина Василівна, аспірантка Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Доповідачка розповіла про внесок І. М. Єремеєва в розвиток селекційної науки України, зокрема про значення сорту пшениці «українка», який вивів учений.

До необхідності збереження, захисту та необхідності вироблення нової законодавчої бази щодо культурної спадщини України звернулась у доповіді Гула Оксана Григорівна, кандидатка історичних наук, т. в. о. завідувачка відділу науково-інформаційної та редакційно-видавничої діяльності Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Дослідниця поставила за мету охарактеризувати архівні джерела щодо вивезення з території України настінного живопису Б. Шульца.

Свій аналіз впровадження лабораторно-бригадної системи навчання в Київській політехніці у 1930-х роках представила Хитровська Юлія Валентинівна, докторка історичних наук, професорка кафедри історії, факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Авторка резюмувала, що в реаліях Київської Політехніки експеримент із впровадження лабораторно-бригадної системи навчання можна визнати провальним.

Доповідь Вароді Наталії Федорівни, кандидатки історичних наук, доцентки кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, була присвячена специфіці політичної ситуації на Закарпатті в часи хрущовської відлиги. Порівнюючи її із загальносоюзними процесами, авторка відзначила, що під час хрущовської «відлиги» всім сферам життя на Закарпатті приділяли багато уваги в межах Української РСР у зв’язку з геополітичним розміщенням регіону.

Розгляд видавничого фальсифікату як джерела вивчення видавничої та пропагандистської діяльності українських націоналістичних організацій діаспори запропонувала Акименко Катерина Василівна, аспірантка кафедри історії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського».

Світлана Олександрівна Костилєва, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» простежила вплив офіційної політики і пам’яті за президентів України з 2005 по 2020 рр. на зміст історичної освіти у вищій школі.

Нову практику популяризації наукових досліджень висвітлила в доповіді Кравченко Марія Володимирівна, молодша наукова співробітниця відділу історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», координаторка Програми імені Фулбрайта в Україні. На прикладі міжнародного історичного проекту «Ціна миру» доповідачка показала нові можливості представлення ІІ Світової війни, акцентувала увагу на його нових людських вимірах і комеморативній політиці.

Зустріч відбулась у дружній, зацікавленій та живій атмосфері. Вона стала корисною не лише для прирощення нових друкованих праць, апробації результатів наукових пошуків, а й для налагодження наукової співпраці, пошуків нових форм презентації дослідницьких висновків, комунікації з різними міжнародними фондами.

Дякуємо всім учасникам конференції, які доєдналися до роботи конференції в дистанційному очному й заочному форматі!

Зичимо нових наукових звершень та сподіваємося зустрітися наступного року на нашій конференції!