Перша інноваційна онлайн юридична клініка

Дайджест «Консультації Першої інноваційної онлайн юридичної клініки КПІ ім. Ігоря Сікорського» №13

Підкажіть, якщо я знайду для своєї малолітньої дитини муніципальну няню, то як мені потім оформити отримання компенсації за її послуги?

На Ваше питання – як отримати компенсацію за послуги комунальної няні надаємо консультацію.

Для отримання компенсації послуги “муніципальна няня” вам необхідно подати заяву та документи/відомості у паперовій (через пошту, на даний момент в умовах карантинних обмежень особисті прийомі є обмеженими) або електронній формі(через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Якщо ви подаєте заяву в письмовій формі, то ви подаєте наступний перелік документів:

заяву про надання компенсації послуги “муніципальна няня”;
заяву про перерахування коштів для компенсації послуги “муніципальна няня” із зазначенням рахунка в установі банку, вибраного отримувачем послуги “муніципальна няня”
копію договору між отримувачем послуги “муніципальна няня” та муніципальною нянею;
документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні вартості послуги “муніципальна няня”, сплаченої отримувачем послуги “муніципальна няня” (виписка з банківського рахунка, касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція,)

До заяви також додаються наступні копії документів:

свідоцтва про народження дитини;
копію вашого паспорта (у вас ID-картка тому додаєте ще витяг з місця реєстрації);
ідентифікаційного коду платника податків;
трудової книжки та документа з місця роботи, що підтверджує надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

До заяви додаються копії наступних документів:

відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові дитини, прізвище, ім’я, по батькові батьків), номер актового запису в книзі державної реєстрації народження;
Сканована копія трудової книжки отримувача послуги “муніципальна няня” та документа з місця роботи, що підтверджує надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Заяву подаєте до місцевих органів соціального захисту населення!

Щодо компенсації послуги “муніципальна няня” виплачується отримувачу послуги “муніципальна няня” в розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, установленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, яку доглядає муніципальна няня, але не більше від вартості послуги “муніципальна няня”, сплаченої отримувачем послуги “муніципальна няня”. Тобто, в цьому році ви можете отримувати компенсацію на «комунальну няню» у розмірі 1921 грн.

Мій син перебуває у громадяньскому шлюбі з дружиною, яка зловживає алкогольними напоями. У них є спільна дитина 28.02.2017 року народження, який проживає разом з матір’ю та бабусею. Також з ними проживає старша донька 16 років. Якщо дружина добровільно не пройде лікування, то як її можна законно покарати за це таку погубну звичку?

На ваше звернення з приводу надання консультації щодо неналежного виконання колишньою цивільною співмешканкою вашого сина батьківських обов’язків повідомляємо.

Це питання регулюється ч. 2 ст. 36 Цивільного кодексу України; п. 2 та 4 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України; п. 4 Постанови КМУ «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної з захистом прав дитини».

Отже, виходячи з викладеного (юридичні висновки) якщо дружина відмовиться добровільно пройти лікування від алкогольної залежності, то для неї можуть настати наступні наслідки:

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЦК України, в судовому порядку її може бути обмежено у цивільній дієздатності.
Відповідно до п. 2 та 4 ч.1 ст. 164 СК України, її може бути позбавлено батьківських прав.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної з захистом прав дитини», може бути ініційовано перевірку органами опіки та піклування умов проживання та утримання дитини.

У мене є спільна чотирирічна дитина з громадянкою А, з якою ми проживали у незареєстрованому шлюбі, у свідоцтві про її народження я вказаний батьком. З 2017 р. з громадянкою А я не проживаю, добровільно надаєте фінансову допомогу на утримання дитини грошовим переказом через пошту. З громадянкою І.В. була домовленість, що вона привозить до мене доньку з ранку і до вечора на цілий день, раз чи два рази на тиждень, проте, на початку 2018 року громадянка А порушує домовленості й не дає можливості бачитися з донькою. Потім вона вийшла заміж і перестала давати дочку додому. Пізніше громадянка А взагалі перестала відповідати на дзвінки, відкривати двері й взагалі, давати можливість бачитися з донькою. Що мені можна зробити, щоб я між бачитись із своєю донькою?

На Ваше звернення з приводу усунення перешкод у побачення з донькою повідомляємо.

Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право спілкуватися з нею, а інший з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Після побачення з дитиною, батьки зобов’язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання та не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Згідно ст.154 Сімейного кодексу України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини працівник у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Після з’ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

У разі винесення судом рішення на користь позивача відповідач (мати доньки) зобов’язана буде виконувати заходи, визначені судом.

У випадку невиконання рішення суду особою з якою проживає дитина за заявою того з батьків, хто проживає окремо виконавчий документ пред’являється до органу державної виконавчої служби за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини. Після чого рішення суду виконується в примусовому порядку з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та попереджає про кримінальну відповідальність.

У мене є спільна чотирирічна дитина з громадянкою А, з якою ми проживали у незареєстрованому шлюбі, у свідоцтві про її народження я вказаний батьком. З 2017 р. з громадянкою А я не проживаю, добровільно надаєте фінансову допомогу на утримання дитини грошовим переказом через пошту. Через певний час громадянка А взагалі перестала надавати мені можливість бачитися з донькою. Рішення органів опіки та піклування, яким на неї покладено обов’язок надавати мені доньку на зустріч один раз на тиждень не виконує. Як я можу вплинути на ней в цій ситуацій. Я дуже люблю доньку і для мене є важливим з нею бачитись, спілкуватися.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Тому,для вирішення вашої проблеми пропонуємо звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у вихованні та побаченнях з дитиною. для цього необхідно подати позовну заяву до суду, а також, додатки:

копії позовних заяв відповідно до кількості учасників справи
копія свідоцтва про народження дитини;
копія паспорта позивача;
копія рішення опіки та піклування;
копія повторного рішення органу опіки та піклування;
квитанція про сплату судового збору.

Дану позовну заяву з додатками до неї слід подати до канцелярії суду за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини або направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру, 0,4 прожиткового мінімуму для працездатної особи, на 2021 рік становить 908,00 грн.

Рекомендуємо якнай швидше почати процес усунення перешкод в судовому порядку, адже з часом мати вашої доньки може ініціювати процес позбавлення Вас батьківських прав у зв’язку ухиленням від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Доброго дня! Я сама виховую свою доньку. Шлюб з чоловіком розірвано, він не сплачує аліментів. Вік моєї доньки 19 років, сьогодні вона навчається на денному відділенні одного з університетів міста Києва. Чи має моя донька право на матеріальну допомогу у вигляді аліментів за таких умов?

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Своєю чергою, правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодекс України (далі – СК України), яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів. Зокрема, ст. 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Таким чином, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися. Отже, якщо станом на день звернення вашій дочці не виповнилося 23 роки, вона не заміжня, не працює, а навчається, то в неї є право на отримання аліментів, оскільки вона потребує матеріальної допомоги.

У грудні 2017 померла моя рідна тітка. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із квартири. Спадкоємці першої черги після її смерті відсутні, а я є спадкоємцем другої черги (мій батько, рідний брат померлої, помер до відкриття спадщини). З 1994 року мешкає на території Ізраїлю, про смерть тітки мене ніхто не повідомив, внаслідок чого я пропустив установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Чи можу я просити суд визначити мені додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його тітки?

Доброго дня! Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного Кодексу України (далі – Цивільний кодекс)). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналіз актуальної судової практики свідчить, що в якості «перешкод для подання заяви про прийняття спадщини» нею визначаються труднощі, пов’язані з об`єктивними, непереборними, істотними перешкодами для спадкоємця на вчинення цих дій. Своєю чергою, в більшості випадків за описаних вами обставин суди відмовляють у визнанні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, коли спадкоємець перебував за кордоном. Отже, одного лише посилання про ваше перебування за кордоном буде недостатньо для обгартування поважності причини пропуску строку для звернення з відповідною заявою.

У жовтні 2021 року, я живу на останньому поверсі дев’яти поверхового будинку. Періодично після опадів в моєму житлі тече дах. Як наслідок, у приміщеннях квартири підвищена вологість, запах гнилі, на стінах пліснява та грибок; порушена пожежна безпека, так як вода потрапляє до внутрішньо стінної електропроводки; пошкоджено оздоблення стін та стелі в квартирах. Все це унеможливлює проживання в квартири через антисанітарні умови. Обсулговуванням будинку та прибудинкової території на підставі договору займається ЖЕО ЖБК. Що мені робити?

На підставі абзацу 16 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій – господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог і нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци третій, четвертий пункту 2 цих Правил).

Враховуючи вимоги вказаних нормативних актів у випадку наступного залиття вам потрібно: 1) за участю представників ЖЕО ЖБК скласти акт як обстеження квартири, так і покрівлі над нею. 2) скласти акт претензію за результатами обстеження (із зазначенням всіх пошкоджень, що утворилися внаслідок неякісної покрівлі), направити її до ЖЕО ЖБК; 3) направити заяву до ЖЕО ЖБК про проведення заміни покрівлі над квартирою, відшкодування матеріальних збитків, нанесених житлу. У випадку відмови експлуатаційної організації від задоволення вимог – звертатися до місцевого районного суду за місцем вашого проживання.

Доброго дня! В липні 2021 року в м. Донецьк, тимчасово окупованій території, померла моя матір. Причина смерті – цукровий діабет. Документи, що підтверджують факт смерті є довідка з лікарні м. Донецьк. Я звернулася до до Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з метою проведення державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть. Проте, державним органом було відмовлено у вчиненні реєстраційної дії, оскільки документ, що підтверджує факт смерті виданий на тимчасово непідконтрольній території та не має юридичної сили на території України. Яким чином мені засвідчити факт смерті матері?

Алгоритм ваших дій чітко визначений законодавством, а саме Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України). Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Таким чином, ви повинні взяти документи, що засвідчують факти родинних зав’язків, смерті вашої матері, а також відмови у реєстрації відповідного акту цивільного стану, та звернутися до Шевченківського районного суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Доброго дня! Тиждень тому я дізнався про те, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва відносно мене відкрито виконавче провадження про стягнення з позивача за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса від 28.12.2020. Наскільки законні дії нотаріуса? Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.

Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Формулювання запитань збережено в оригіналі.
Консультації носять ознайомчий характер.