Кафедра соціології

Загальна інформація

Кафедра соціології є підрозділом провідного українського університету Національного технічного університету України ” Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (далі – КПІ). З моменту свого заснування в кінці 19-го століття, КПІ був локомотивом політики та практики модернізації й розвитку в регіоні. Протягом останнього десятиліття КПІ посідав перше або друге місце в рейтингах університетів України. Серед випускників КПІ є всесвітньо відомі вчені (такі як Сергій Корольов та Ігор Сікорський), українські політичні лідери, в тому числі кілька прем’єр-міністрів та голова Національного банку, а також лідери бізнесу. КПІ прагне стати Mасачусетськім інститутом технологій Східної Європи шляхом об’єднання передового досвіду в галузі природничих наук, інженерії, бізнесу і соціальних наук. Кафедра соціології має передовий досвід в галузях освіти та науки. Співробітники кафедри соціології викладають інноваційні дисципліни, засновані на передових дослідженнях. Викладачі кафедри беруть участь у міжнародних проектах, спрямованих на моделювання та впровадження передбачень української економіки, питання корупції, ефективного управління, а також взаємозв’язку бізнес-освіти для інженерів з підприємництвом. Всеосяжна академічна тематики кафедри вивчає та спрямовує основну увагу на дослідження чинників та шляхів формування сучасних західних суспільств та перенесення їхнього досвіду в Україну.

Кафедра соціології є провідною навчальною та науково-дослідною установою в Україні, що працює з цілою низкою гострих соціальних питань та проблем, як локальних, так і глобальних. Співробітники кафедри беруть активну участь в наукових дослідженнях про сутність та перспективи модерну, а також модернізації. Викладачі кафедри досліджують ставлення українців до Європейського союзу, політики колективної пам’яті, політики ідентичності, вирішення конфліктів, електоральної поведінки і європейської інтеграції.

Професорсько-викладацький склад кафедри соціології часто з’являється на національному та міжнародному ТБ, щоб прокоментувати українську, європейську та світову політику. Кафедра соціології пропонує безліч курсів, починаючи від традиційних навчальних дисциплін (наприклад, соціологічної теорії, методології та методів дослідження) до курсів, що забезпечують унікальний досвід та розуміння Східної Європи і посткомуністичних країн, в тому числі нерівності, міграції, колективної свідомості та громадських рухів. Кафедра соціології щорічно проводить дві конференції з історичній соціології модерну та модернізації; на кафедрі регулярно відбуваються лекцій всесвітньо відомих вчених з Америки та Європи.

Кафедра соціології пропонує ступінь бакалавра, магістра та доктора соціологічних наук. Кафедра соціології тісно співпрацює з національними та глобальними роботодавцями. Студенти кафедри беруть участь в різних міжнародних програмах обміну. Також кафедра соціології спільно з кафедрою публічного управління розробили інноваційні програми бакалаврату та магістеріуму, що пропонують ступінь бакалавра та магістра в галузі соціальної роботи з акцентом на міжнародні організації та управління проектами.

Кафедра  соціології також розробляє дослідницьку тематику «Соцієтальний розвиток, модернізація та модерн в глобальному світі»

Завідувач кафедри:
доктор соціологічних наук, професор,
Кутуєв Павло Володимирович
+38 (050) 775 09 49
p.kutuev@gmail.com

Освітньо-професійні програми

Кафедра соціології здійснює набір за такими освітньо-професійними програмами:

  1. Бакалавр на базі повної загальної середньої освіти (освітня програма).
  2. Магістр (освітня програма).
  3. Доктор філософії за спеціальністю 054 Соціологія (освітньо-наукова програма).

Перелік дисциплін (з описом)

Актуальні методологічні проблеми соціологічного дослідження
Мета навчальної дисципліни

Формування у майбутніх докторів філософії здатностей:

  • аналізувати актуальні проблеми в галузі соціологічних наук та обирати конкретні шляхи та завдання для їх вирішення;
  • будувати багатофакторні та багатовимірні моделі соціальної реальності.
  • розуміти специфіку використання методів збору та аналізу даних соціологічного дослідження;
  • використовувати новітні методи збору та технології аналізу даних в науковій та професійній діяльності
  • прагнути до постійного оновлювання своїх дослідницьких компетенцій.
Основні завдання навчальної дисципліни

Згідно з вимогами освітньої програми аспіранти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • методологічних засад соціологічних досліджень;
  • базових теоретичних та емпіричних методів соціологічного дослідження;
  • можливостей та сутності методів кількісного аналізу даних та якісного аналізу даних;
  • статистичних пакетів щодо обробки даних соціологічних досліджень та їх візуалізації та презентації

Уміння:

  • розробки стратегії дослідження, його плану та програми;
  • підготовки аналітичного огляду наукової літератури;
  • розробки інструментарію дослідження
  • організації та проведення соціологічного дослідження;
  • збору та аналізу даних, в тому числі із використанням вільного середовища статистичного моделювання R;
  • побудови багатовимірних моделей соціальної реальності та аналізу їх  засобами структурного моделювання;
  • написання та оформлення наукового звіту за результатами дослідження;
  • колективної роботи та наукової комунікації у професійних спільнотах.
Вибіркове дослідження в соціології
Мета навчальної дисципліни

Ознайомлення з основними принципами побудови вибірки у соціологічних дослідженнях, а також набуття практичних вмінь та навичок у використання вибіркового методу.

Основні завдання кредитного модуля

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • переваги та недоліки вибіркового методу;
  • основні поняття вибіркового методу;
  • відмінності між випадковими та невипадковими вибірками;
  • сутність та специфіку різних способів побудови вибірки;
  • проблеми та способи екстраполяції даних вибіркового дослідження на генеральну сукупність;
  • сутність репрезентативності вибірки та можливі помилки цієї репрезентативності, їх види та чинники;
  • проблеми практичної реалізації спланованої вибірки;
  • особливості малих вибірок та особливості обчислення дисперсії, середньої (стандартної) та граничної помилки.

Уміння:

  • розрахунок середньої (стандартної) та граничної випадкової помилки вибірки при різних способах відбору;
  • побудова довірчого інтервалу для середнього значення ознаки та частки;
  • розрахунок обсягу вибірки при різних способах відбору;
  • застосування на практиці способів екстраполювання даних (прямого перерахунку та поправочного коефіцієнта);
  • визначення розмірів середньої (стандартної) та граничної випадкових помилок малої вибірки.
Вступ до соціологічної професії
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатності працювати з науковою літературою, писати академічні роботи та орієнтуватись в просторі соціологічних професій.

Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

  • системи соціологічних дисциплін бакалаврату;
  • поняття та види плагіату та принципи академічної доброчесності;
  • алгоритми ознайомлення з науковим текстом;
  • принципи та ключові вимоги до підготовки та оформлення академічних робіт: курсова робота, реферат, есе, тези, анотація, рецензія.
  • основні вимоги й типові помилки усних презентацій;
  • теоретичних засад візуальної соціології;
  • ключових вимог до соціологів на ринку праці в Україні.

Уміння:

  • знаходити необхідну для навчання інформацію в мережі Інтернет;
  • працювати з науковою літературою використовуючи інтегральний та диференційний метод;
  • ідентифікувати неякісні наукові тексти;
  • організовувати учбовий конспект;
  • створювати власні академічні тексти із використанням наукового стилю;
  • аналізувати соціальну інформацію (фото- та відеоматеріали) з точки зору візуальної соціології (використовуючи «соціологічну уяву»);
  • формулювати та захищати власну думку із використанням наукової аргументації;
Математичні та статистичні методи аналізу соціологічної інформації 1
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей обирати адекватні методи одновимірного аналізу та використовувати описову  статистику та кореляційний  аналіз для аналізу соціологічних даних та даних досліджень.

Основні завдання кредитного модуля
  • надати слухачам головні відомості про сутність математичних та статистичних методів, їх класифікацію та використання в соціології;
  • сформувати уявлення про описову статистику та кореляцію;
  • навчити їх коректно використовувати можливості комп’ютерних засобів для розрахунки показників описової статистики та коефіцієнтів кореляції для аналізу даних досліджень в соціології;
  • сформувати у студентів потребу у подальшому розвитку знань і умінь у галузі застосування одновимірних методів аналізу  та комп’ютерних засобів у майбутній професійній діяльності.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • основні напрямки використання математичних та статистичних методів, специфіку та труднощі їх використання в соціології
  • основні поняття теорії вимірювання, типи шкал для вимірювання, описова статистика
  • ряди розподілу, їх порівняння, критерій Пірсона хі-квадрат
  • структура таблиць спряженості, критерії для таблиць спряженості, аналіз концентрованих даних
  • основи кореляційного аналізу
  • можливості комп’ютерних пакетів щодо статистичної обробки одновимірної соціологічної інформації та презентування її результатів

Уміння:

  • визначати клас задач у соціології, для яких необхідно застосовувати статистичні методи
  • самостійно проводити одновимірний аналіз соціологічних даних, та порівнювати теоретичні та емпіричні розподіли;
  • обчислювати показники описової статистики, графічно представляти розподіли;
  • обчислювати кореляцію та будувати діаграми розсіювання;
  • аналізувати та інтерпретувати дані емпіричних досліджень із застосуванням цих методів;
  • обирати методи адекватні поставленим задачам;
  • користуватися сучасними пакетами статистичного опрацьовування інформації;
  • презентувати результати дослідження за допомогою комп’ютерних заходів (в тому числі і в Інтернет).
Математичні та статистичні методи аналізу соціологічної інформації 2
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей обирати адекватні методи одновимірного аналізу та використовувати описову  статистику та кореляційний  аналіз для аналізу соціологічних даних та даних досліджень.

Основні завдання кредитного модуля
  • надати слухачам головні відомості про сутність математичних та статистичних методів, їх класифікацію та використання в соціології;
  • сформувати уявлення про регресійний аналіз, його види;
  • сформувати уявлення про перевірку статистичних гіпотез
  • навчити їх коректно використовувати можливості комп’ютерних засобів для побудови моделей простої лінійної регресії та множинної регресії; для перевірки статистичних гіпотез для аналізу даних досліджень в соціології;
  • сформувати у студентів потребу у подальшому розвитку знань і умінь у галузі застосування одновимірних методів аналізу  та комп’ютерних засобів у майбутній професійній діяльності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • основні напрямки використання математичних та статистичних методів, специфіку та труднощі їх використання в соціології
  • основи регресійного аналізу, побудова рівняння регресії, лінії передбачення, інтерпретація коефіцієнтів в рівнянні регресії
  • основи теорії імовірності, сутності дискретних та неперервних розподілів, довірчих інтервалів
  • основи теорії статистичного висновку: перевірка гіпотез, формулювання нульової та альтернативної гіпотези, призначення статистичних тестів, їх класифікації
  • можливості комп’ютерних пакетів щодо побудови регресійних моделей, перевірки статистичних гіпотез, використання параметричних та непараметричних тестів, статистичної обробки одновимірної соціологічної інформації та презентування її результатів

Уміння:

  • визначати клас задач у соціології, для яких необхідно застосовувати регресійний аналіз та теорію статистичного виводу, самостійно будувати моделі простої лінійної регресії, множинної регресії, перевіряти статистичні гіпотези
  • аналізувати та інтерпретувати дані емпіричних досліджень із застосуванням цих методів;
  • обирати методи адекватні поставленим задачам;
  • користуватися сучасними пакетами статистичного опрацьовування інформації;
  • презентувати результати дослідження за допомогою комп’ютерних заходів ( в тому числі і в Інтернет).
Основи роботи з числовою інформацією
Мета навчальної дисципліни

Формування навичок аналітичної роботи з масивами числової інформації, вмінь підготовки аналітичних звітів та статей з використанням такої інформації.

Основні завдання кредитного модуля

Після засвоєння навчальної дисципліни студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • основ аналізу числової інформації, представленої у вигляді таблиць розподілів;
  • основ аналізу числової інформації, представленої у вигляді середніх показників;
  • основ аналізу взаємозв’язку показників з використанням таблиць спряженості;
  • основ аналізу взаємозв’язку показників з використанням коефіцієнтів зв’язку;
  • сутності процедур оцінювання значущості відмінностей відсотків та середніх в кількох групах;
  • принципів організації міжнародних порівняльних досліджень;
  • можливостей використання під час соціологічного дослідження статистичної інформації;
  • можливостей використання під час соціологічного дослідження демографічних даних;
  • сутності процедури контент-аналізу;
  • розуміння валідності та надійності числової інформації

Уміння:

  • будувати таблиці одновимірного розподілу та описувати представлені в них дані;
  • розраховувати середні бали для ознак виміряних у порядкових шкалах та описувати ці середні;
  • будувати таблиці спряженості, та описувати представлені в них дані;
  • визначати значущість відмінностей відсотків та середніх в двох групах та коректно описувати результати перевірки цієї значущості;
  • виводити коефіцієнти зв’язку між ознаками та коректно інтерпретувати їх;
  • оформлювати здійснений аналіз даних для його представлення до публікації.
Ділове спілкування та зв’язки з громадськістю
Мета навчальної дисципліни

Формування здатності володіти теоретичними та практичними навичками щодо технологій взаємодії соціальних організацій із громадськістю, технологій побудови ділових стосунків, етики та тактики ділового спілкування і розвитку партнерських взаємостосунків в суспільстві.

Основні завдання кредитного модуля

Отримання:

Знання:

  • способи, моделі, стилі та засоби ділового спілкування;
  • види та форми ділового спілкування;
  • механізми використання невербальних та вербальних технологій у організації ефективної соціальної діяльності;
  • вимоги до іміджу ділової людини та громадської соціальної організації;
  • механізми організації фандрейзингової діяльності у соціальні сфері;
  • особливості та складові організації PR – компанії та інших рекламних соціальних заходів.

Уміння:

  • використовувати теоретичні знання для виконання практичних завдань у сфері ділового спілкування та побудови ефективного керівництва;
  • організовувати PR – компанії та акції з метою соціальної взаємодії організації із суспільством;
  • аналізувати вербальні та невербальні аспекти ділових зустрічей;
  • вирішувати яку форму ділового спілкування найефективніше використати для будь-якого соціального питання;
  • проводити презентації у ЗМІ та ділові зустрічі з громадськістю;
  • створювати механізм організації PR – діяльності соціальної організації у взаємодії із громадськістю.
Епістемологія соціально-наукового пізнання
Мета навчальної дисципліни

Вивчення проблем природи пізнання, його можливостей і меж, відношення знання і дійсності, суб’єкта і об’єкта пізнання, дослідження передумов пізнавального процесу, умов достовірності знань, критерій істинності, форм і рівнів пізнання.

Основні завдання кредитного модуля

Основними завданнями вивчення дисципліни «Епістемологія соціально-наукового пізнання» є:

  • формування уявлення про загальні тенденції розвитку епістемології класичного періоду, її основних напрямків і проблематики.
  • ознайомлення з сучасними методами науково-дослідної роботи.
  • формування уявлень про проблему істини, сутність та структуру пізнавального процесу, основні принципи сучасної епістемології, найбільш вагомі відкриття і видатних вчених цієї сфери.
  • розгляд методологічних проблемами сучасної науки, що дозволить здобути відповідне теоретичне обґрунтування в наукових соціальних дослідженнях та у подальших наукових пошуках.
  • виявлення сутності загальнонаукових методів, розкриття пізнавальних можливостей кожного з них в сучасному науковому дослідженні.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • загальні тенденції розвитку епістемології класичного і посткласичного періоду, їх основні напрямки, проблематику.
  • сучасні методи науково-дослідної роботи.
  • сутність та структура пізнавального процесу, методологічні проблеми сучасної науки.
  • специфіка сучасного розуміння істини.
  • загальнонаукові методи пізнання, їх пізнавальні можливості.

Уміння:

  • орієнтуватися в сучасних методологічних дискусіях сучасної науки.
  • порівнювати основні епістемологічні теорії, в яких аналізується природа і можливості знання, його кордони і умови достовірності.
  • використовувати загальнонаукові методи в науково-дослідній роботі, написанні тез, статей, дисертаційної роботи.
Історія соціальної роботи 1
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей:

  • аналізувати соціальну політику в Україні щодо можливостей надання допомоги різним категоріям населення;
  • виявляти соціальні проблеми та конфліктні ситуації, використовувати різноманітні технології, орієнтуючись на попередній історичний досвід, щодо їх вирішення.
Основні завдання кредитного модуля

Підвищити теоретичне розуміння сутності соціальної роботи в Україні та її суспільного значення; визначити методи та технології роботи з клієнтами в історичному контексті; ознайомити з інституціями які здійснювали та здійснюють надання соціальних послуг в Україні; навчити студентів віднаходити позитивні та негативні сторони методів та технологій роботи з клієнтами, які застосовують в державі, для того щоб використати ці знання при впроваджені інновацій в Україні; ознайомити з законодавством в сфері соціальної роботи в Україні.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • основні причини виокремлення певних вразливих груп населення в історичному контексті;
  • передумови виникнення соціальної роботи як професії в Україні;
  • теорію і практику соціальної роботи з вразливими групами населення в Україні в історичному контексті;
  • основних моделей і технологій, які застосовуються у соціальній роботі з різними категоріями громадян в Україні;
  • законодавчі акти які є базою соціальної роботи в Україні;
  • мережу сучасних закладів які надають допомогу вразливим категоріям населення в Україні і історію їх становлення;
  • актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної соціальної політики в Україні.

Уміння:

  • проводити інформаційно-аналітичні дослідження соціальних проблем, причин їх виникнення, історичних тенденцій розвитку та наслідків для сучасної України;
  • прогнозувати рівень потреб у соціальному захисті населення України;
  • виявляти причини конфліктних ситуацій та проявів девіантної поведінки серед різних груп населення в Україні;
  • порівнювати та оцінювати різні моделі і технології соціальної роботи, що застосовуються при роботі з клієнтами вітчизняними спеціалістами, віднаходити проблемні зони та можливі шляхи їх вирішення.

Досвід:

  • оцінювання соціальної політики на українських землях в різні історичні періоди;
  • побудови стратегій виходу з соціальних проблем для різних категорій населення.
Історія соціальної роботи 2
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей:

  • аналізувати соціальну політику в різних країнах світу;
  • виявляти фактори які призводять до появи соціальних паталогій та вразливих груп населення, використовувати різноманітні технології допомоги в вирішенні цих питань орієнтуючись на світовий досвід.
Основні завдання кредитного модуля

підвищити теоретичне розуміння сутності соціальної роботи за кордоном та її суспільного значення; ознайомити з різноманітними стратегіями соціальної політики стосовно вразливих груп населення та отриманих результатів змін в житті громадян; визначити методи та технології роботи з клієнтами в історичному контексті; ознайомити з інституціями які здійснювали та здійснюють надання соціальних послуг за кордоном; навчити студентів віднаходити позитивні та негативні сторони методів та технологій роботи з клієнтами для того щоб використати ці знання при впроваджені інновацій в Україні.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • соціально-історичних факторів розвитку соціальної роботи як науки і як професії за кордоном;
  • практичних надбань в сфері надання послуг різним групам населення за кордоном в історичному контексті;
  • базових закордонних моделей і технологій роботи з клієнтами в державних та недержавних структурах, що здійснюють надання соціальної допомоги населенню;
  • надбань та перспектив трансформації соціальної політики в різних країнах світу.

Уміння:

  • проводити аналіз факторів які викликали зміни в стратегіях соціальної політики щодо вразливих груп населення в різних країнах світу та проводити паралелі в плані наслідків та нових варіантів реакції на подібні проблеми;
  • порівнювати та оцінювати різні закордонні моделі і технології соціальної роботи;
  • аргументовано і логічно застосовувати теоретичні знання для аналізу конкретних прикладів соціальної роботи в Україні виходячи з закордонного досвіду;
  • віднаходити прорахунки та позитивні досягнення в соціальній роботі різних країн світу, застосовувати ці знання для вдосконалення надання соціальних послуг в Україні.

Досвід:

  • оцінювання соціальної політики різних країн світу стосовно вразливих груп населення;
  • пошуку інноваційних методів і технології по роботі з клієнтами які варто впроваджувати в Україні.
Методи багатовимірної статистики в соціології для магістрантів
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей обирати адекватні методи та використовувати багатовимірну статистику для аналізу соціологічних даних та даних досліджень.

Основні завдання навчальної дисципліни

Основні завдання дисципліни:

  • надати слухачам головні відомості про методи багатовимірної статистики
  • навчити їх коректно використовувати можливості комп’ютерних засобів для статистичної обробки даних досліджень
  • сформувати у слухачів потребу у подальшому розвитку знань і умінь у галузі застосування багатовимірних методів аналізу та комп’ютерних засобів у майбутній професійній діяльності.

Згідно  з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • основні напрямки використання багатовимірних статистичних методів в соціології, специфіку та труднощі їх використання
  • основні поняття багатовимірної статистики, призначення  дисперсійного, дискрімінантного, факторного, кластерного аналізу, багатовимірного шкалювання, сумісного аналізу,  логлінійного аналізу, моделювання структурними рівняннями
  • основні етапи проведення кожного з методів та статистики, які в них використовуються
  • можливості комп’ютерних пакетів щодо статистичної обробки багатовимірної соціологічної інформації та презентування її результатів

Уміння:

  • визначати клас задач у предметних галузях для яких необхідно застосовувати багатовимірні статистичні методи
  • самостійно аналізувати та інтерпретувати дані емпіричних досліджень із застосуванням цих методів
  • обирати методи адекватні поставленим задачам
  • користуватися сучасними пакетами статистичного опрацьовування інформації (Excel, SPSS, R та ін.)
  • презентувати результати дослідження за допомогою комп’ютерних заходів (в тому числі і в Інтернет).
  • застосовувати отримані  знання при підготовці  магістерської або кандидатської дисертації, пошукових дослідженнях.
Нерівності в історичних типах суспільстві
Мета навчальної дисципліни

Формування знань, вмінь та компетентностей у використанні соціологічного підходу для аналізу соціальної нерівності і класів в сучасному суспільстві; виявлення особливостей соціальних структур та нерівностей в різних історичних типах суспільства.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • сформувати наукові уявлення про соціальну стратифікацію, соціальну мобільність суспільства, канали соціальної циркуляції;
  • ознайомити з ключовими методологічними підходами до аналізу соціальної нерівності;
  • ознайомити з емпіричними дослідженнями та теоретичними моделями сучасної класової теорії;
  • ознайомитись з сучасними науковими уявленнями про феномен середнього класу, його функціями в соціальній структурі;
  • порівняти стратифікаційні системи різних історичних типів суспільства;
  • проаналізувати соціологічні теорії бідності, підходи до її вивчення;
  • ознайомити з соціологічними теоріями еліти;
  • виявити сучасні тенденції розвитку соціальних відносин між елітою і народними масами (суспільство Другого модерну);
  • виявити роль та місце інтелектуальної еліти в соціальній структурі сучасного суспільства;
  • виявити способи використання інформаційних ресурсів як механізму захисту існуючої системи нерівності та розподілу влади.

Знання:

  • наукових концептів соціальної стратифікації та соціальної мобільності суспільства, каналів соціальної циркуляції;
  • історичних типів нерівності різних суспільств;
  • теоретичних моделей, що існують в сучасній класовій теорії;
  • теоретичних уявлень про феномен середнього класу в соціальній структурі сучасного суспільства;
  • соціологічних теорій бідності, підходів до її вивчення;

Уміння:

  • орієнтуватися в особливостях систем соціальної стратифікації та історичних типів нерівностей;
  • порівнювати теоретичні моделі класів, що існують в сучасній соціології;
  • порівнювати основні соціологічні теорії бідності;
  • на прикладі проведених соціологічних досліджень соціальних нерівностей розробляти власний дослідницький інструментарій зі збору інформації.
Основи наукових досліджень
Мета кредитного модуля

Формування знань магістрантів з основ методології та методики проведення наукових досліджень та їх практичним застосуванням при написанні курсових, наукових робіт, магістерських дисертацій в університеті, а також сприяння формуванню у майбутніх фахівців-правників особистісної професійної спрямованості.

Основні завдання кредитного модуля
  • розглянути основні методи, що використовуються під час наукових досліджень;
  • ознайомити з практичним застосуванням отриманих знань при написанні наукової роботи та проведенні наукових досліджень;
  • розглянути структурні елементи наукової роботи, зокрема магістерської дисертації.

Згідно з вимогами освітньої програми після засвоєння кредитного модуля студенти мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • основні поняття навчального курсу;
  • система методів наукових досліджень;
  • вимоги до написання наукових робіт в вищому навчальному закладі, правила оформлення посилань на джерела та бібліографічних списків.

Уміння:

  • обирати тему наукового дослідження, обґрунтовувати її новизну та актуальність;
  • визначати об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження;
  • розробляти структуру наукової роботи;
  • знаходити наукові джерела, проводити їх аналіз та правильно посилатися на них в науковій роботі;
  • практично використовувати різні загальнонаукові методи досліджень;
  • розробляти висновки наукової роботи;
  • викладати та оформлювати результати дослідження.
Регіональні та етнічні конфлікти
Мета навчальної дисципліни
  • сформувати у студентів базову систему наукових знань щодо регіональних та етнічних конфліктів.
  • розвинути здатність експертного оцінювання, аналізу та управління регіональними та етнічними конфліктами.
Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

  • базових понять та категорій регіональної конфліктології та етноконфліктології;
  • об’єкту, предмету, мети та завдань дисципліни та зв’язку з іншими науками;
  • особливостей, типів, форм регіональних конфліктів;
  • методів прогнозування, попередження, регулювання і вирішення регіональних конфліктів;
  • різних підходів до визначення типів соціально-етнічних спільнот;
  • ознак ідентифікації етнічних конфліктів;
  • принципів етнонаціональної політики держави;
  • світових тенденцій і закономірностей розвитку регіональних та етнічних процесів;
  • особливостей регіональних конфліктів та етнічних процесів України.

Уміння:

  • моделювати найбільш оптимальні шляхи управління регіональними та етнічними конфліктами;
  • прогнозувати тенденції ескалації та локалізації регіональних і етнічних конфліктів на основі світової практики;
  • оцінювати конфліктогенність українського суспільства у контексті регіональних і етнічних процесів.

Досвід:

  • дослідження особливостей регіональних та етнічних конфліктів;
  • аналізу джерел, типів, форм, фаз регіональних та етнічних конфліктів.
Соціологія громадської думки та мас-медіа
Мета кредитного модуля

Формування у майбутніх соціологів уміння виявляти громадську думку; застосовувати спеціальні методики її дослідження. Курс орієнтує студентів на основні поняття, проблеми та теорії, що існують в предметному полі соціології мас-медіа, направлений на ознайомлення з сутністю та функціями масової комунікації в сучасному суспільстві, ефектами та маніпулятивним потенціалом засобів масової інформації, емпіричними методами досліджень в даній галузі знання.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • сформувати наукові уявлення про природу громадської думки та закони її функціонування;
  • виявити механізми впливу мас-медіа на громадську думку;
  • вивчити провідні теорії засобів масової інформації в західній соціології, уявляти сутність суспільних ефектів мас-медіа, мати інформацію про маніпулятивний арсенал їх впливу.

Знання:

  • чинники, що впливають на формування громадської  думки;
  • роль ЗМІ у функціонуванні громадської думки;
  • моделі впливу громадської думки на прийняття владних рішень;
  • вплив громадської думки на поведінкову реакцію окремої людини і різних соціальних груп;
  • способи маніпулювання громадською думкою через медіа;
  • методи соціологічного аналізу масової комунікації, засобів масової інформації, аудиторії мас-медіа.

Уміння:

  • написання програми соціологічного дослідження громадської думки;
  • збір статистичних даних щодо стану громадської думки;
  • порівняння основних соціологічних теорій мас-медіа.
Соціологія підприємництва
Мета кредитного модуля

Формування уявлень про зміст підприємницької діяльності та умови її здійснення в Україні і за кордоном; вивчення базових понять і підходів в теорії підприємництва; дослідження емпіричного досвіду підприємництва на основі сучасних підходів (інструментів і методів).

Основні завдання навчальної дисципліни
  • ознайомити з особливостями підприємництва як форми економічної самодіяльності та суспільної практики, типологією його форм;
  • ознайомити з найважливішими соціально-економічними проблемами, пов’язаними з підприємницькою діяльністю;
  • розглянути соціокультурні передумови формування підприємницького типу поведінки; різновиди організаційної культури підприємств.
  • розглянути соціологічні методи аналізу, що мають місце в соціології підприємництва, міжособистісних відносин в колективі (соціометричний метод, метод опитування, глибинне інтерв’ю).

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння кредитного модуля мають продемонструвати такі результати навчання.

Знання:

  • основні особливості підприємництва, типологію його форм, а також найважливіші соціально-економічні проблеми, пов’язані з підприємницькою діяльністю, в економіках перехідного типу;
  • понятійно-категоріального каркасу дисципліни «Соціологія підприємництва»;
  • психологічного портрету підприємця, історичних типів підприємництва;
  • мотивів заняття підприємницькою діяльністю;
  • феномену етнічного підприємництва;
  • технологій управління організаційними конфліктами на підприємствах;
  • технологій управління персоналом підприємства;
  • теорій мотивації співробітників на підприємстві;
  • теорій та стилів лідерства в підприємницькому середовищі;
  • культури ділового спілкування та технологій ефективних переговорів;

Уміння:

  • здійснювати пошук взаємозв’язків та взаємодій підприємництва з рядом позаекономічних феноменів, вкоріненості в системі соціокультурних символів, норм, цінностей, зразків поведінки;
  • володіти навичками застосування методів емпіричного аналізу різних аспектів розвитку підприємництва.
Соціальна політика в модерному соціумі
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів-майбутніх фахівців системи знань, здатностей та умінь у соціальній діяльності, що дає можливість оволодіти систематизованими науковими знаннями про сутність та основні напрямки соціальної політики.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • ознайомити з метою, напрямками і станом соціальної політики в Україні та світі;
  • розглянути основні тенденції у вітчизняній та світовій соціальній політиці та визначити шляхи й умови її успішної реалізації в Україні;
  • вивчення правової та нормативної бази з питань становлення та функціонування вітчизняної соціальної політики, прийняття управлінських рішень у соціальній сфері.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • предмету, мети та завдань соціальної політики, принципів її реалізації, об’єкту і суб’єкту соціальної політики;
  • нормативно-правового забезпечення соціальної політики в Україні;
  • структури соціальної сфери: галузі та видів діяльності; елементів системи соціального захисту громадян України; ролі соціального партнерства у вирішенні соціальних проблем;
  • ролі та функції соціального страхування; основ формування складових програм реалізації соціальної політики;
  • джерела фінансування соціальної сфери; державних соціальних гарантій громадян;
  • глобальних соціальних проблем ХХІ-го сторіччя;
  • методів та інструментів аналізу і прогнозування розвитку соціальної сфери: тенденцій розвитку та основні цілей соціальної політики в Україні; пріоритетних напрямків розвитку соціальної політики в Україні.

Уміння:

  • аналізувати джерела соціально-економічної інформації для придбання навичок прогнозування, планування і регулювання розвитку соціальної інфраструктури;
  • визначати зміст соціальної політики та її стратегічні цілі; визначати роль складових соціальної політики і їх вплив в сучасному політичному та соціально-економічному середовищах;
  • володіти науково-методичними підходами для аналізу стану соціальної політики країни; визначати можливості та подальші перспективи розвитку соціальної політики країни;
  • аналізувати основні тенденції у вітчизняній та світовій соціальній політиці та визначити шляхи й умови її успішної реалізації на Україні;
  • оперувати правовою та нормативною базами з питань становлення та функціонування вітчизняної соціальної політики;
  • використовувати нормативно-правову базу для прийняття управлінських рішень у соціальній сфері;
  • приймати оптимальні рішення при реалізації конкретних завдань соціальної та гуманітарної політики;
  • аналізувати та відшукувати оптимальні методики реалізації програм та цілей соціальної політики в організації, регіоні тощо;
  • запроваджувати оптимальні механізми реалізації завдань гуманітарної політики.
Соціальна статистика та демографія
Мета навчальної дисципліни

Формування здатності використання статистичних методів до аналізу соціальних та демографічних процесів та явищ.

Основні завдання навчальної дисципліни

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • зміст основних категорій та понять статистичної науки;
  • історію становлення статистики як науки;
  • основні етапи статистичного дослідження;
  • сутність статистичних закономірностей;
  • особливості оцінки розвитку різних галузей статистики;
  • зміст основних категорій та понять демографії, специфічних методів, які їх притаманні
  • можливості комп’ютерних засобів та ресурсів Інтернет для аналізу даних соціальної статистики та аналізу демографічних процесів та структур

Уміння:

  • застосовувати на практиці методи статистичних досліджень;
  • розраховувати статистичні показники соціальних та демографічних процесів;
  • виявляти кількісні закономірності соціальних та демографічних процесів;
  • використовувати комп’ютерні засоби, бази даних та ресурси Інтернет для аналізу даних соціальної статистики та аналізу демографічних процесів та структур
Соціологія гендеру
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей досліджувати гендер як соціальний конструкт та аналітичну категорію, особливості функціонування чоловічого і жіночого в культурному та історичному розрізах, основні теорії гендерної соціалізації та ідентичності, закономірності формування гендерних стереотипів.

Основні завдання навчальної дисципліни

Отримання:

Знання:

  • базові терміни і поняття гендерної соціології;
  • особливості формування процесів гендерної соціалізації;
  • закономірності функціонування гендерних стереотипів у суспільстві;
  • основні принципи реалізації рівних прав і можливостей чоловіків і жінок як у приватній, так і в публічній сферах;
  • причини, наслідки, методики урегулювання гендерних конфліктів;

Уміння:

  • ідентифікувати, формулювати та розв’язувати проблеми, пов’язані з реалізацією рівних прав і можливостей чоловіків і жінок у суспільстві;
  • знаходити, обробляти та аналізувати інформацію з різних джерел стосовно гендерної проблематики;
  • використовувати набуті знання в повсякденних гендерних практиках;
  • досягати гендерного консенсусу у конфліктних ситуаціях, спричинених деструктивними наслідками дії гендерних стереотипів;
Соціологія господарського розвитку
Мета навчальної дисципліни

Ознайомлення студентів з основними положеннями теорії і практики cоціології господарського розвитку, формування у студентів здатностей:

  • засвоєння економіко-соціологічного підходу до вивчення проблем господарського розвитку,
  • осмислення взаємообумовленості явищ і процесів господарського життя соціальними, культурними, політико-правовими структурами та діями соціальних акторів в різноманітних сферах суспільного життя.
Основні завдання навчальної дисципліни

Отримати:

Знання:

  • зміст основних категорій та понять економічної соціології, що використовуються в процесі теоретизування процесів господарського розвитку;
  • основні теоретичні моделі пояснення економічного розвитку та соціально-історичних типів господарських систем;
  • особливості господарської ситуації в Україні та в глобалізованому світі, перспективи та умови господарського розвитку України.

Уміння:

  • застосовувати економіко-соціологічні та історико-соціологічні підходи до аналізу актуальних соціально-економічних проблем, заходів соціально-економічної політики, управлінських рішень;
  • аналізувати господарські явища як соціальні та історико-культурні феномени;
  • оцінювати взаємозв’язки економічних тенденцій, з одного боку, і соціальних, культурних, політико-правових процесів, з іншої;
  • формувати власну думку щодо проблем господарського розвитку на основі знання та творчого використання теоретико-методологічного інструментарію та емпіричних закономірностей, представлених в рамках дисципліни.
Соціологія масових комунікацій та інтернету
Мета навчальної дисципліни

Ознайомлення студентів з основними положеннями теорії і практики масових комунікацій та інтернету, формування у студентів здатностей:

  • аналізувати масову комунікацію та інтернет як необхідний елемент взаємодії індивідів, соціальних груп, суспільств;
  • організовувати масову комунікацію різних видів і рівнів;
  • формувати комунікативну культуру особистості.
Основні завдання навчальної дисципліни

Отримання:

Знання:

  • базові компоненти теорії масових комунікацій та інтернету;
  • основи теорії масових комунікацій та інтернету;
  • особливості, етапи розгортання масовокомунікаційного процесу;
  • поняття масового суспільства і масових комунікацій;
  • методи застосування набутих знань, умінь та навичок у професійній діяльності.

Уміння:

  • розбиратися в причинно-наслідкових зв’язках між рівнем розвитку масових комунікацій і характером соціальних зв’язків;
  • порівнювати окремі етапи в розвитку масових комунікацій, пояснюючи, що в них спільного й відмінного;
  • користуватися різноманітними джерелами інформації й методами їхньої обробки;
  • застосовувати отримані знання в професійній діяльності;
Соціологія соціальної роботи 1

Навчальна дисципліна «Соціологія соціальної роботи – 1» вивчає форми, методи та особливості побудови роботи з різними соціальними групами в державних та недержавних структурах; цінності та принципи взаємодії спеціалістів у сфері соціальної роботи з вразливими категоріями населення та державою з питань вирішення різнопланових соціальних проблем і конфліктів; базові принципи соціальної політики. Засвоєння студентами матеріалу даної навчальної дисципліни є не лише необхідною умовою якісної підготовки до проведень досліджень соціально-політичних умов в Україні, а й для розробки рекомендацій щодо вдосконалення функціонування інститутів соціальної роботи та законодавства в сфері соціальної роботи.

Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей:

  • аналізувати соціальні, політичні, економічні, культурні умови які призводять до появи певних проблем у людини, що стають основою для звернення її за допомогою до спеціалістів у сфері соціальної роботи;
  • створювати умови для ефективної комунікаційної взаємодії з різноплановими категоріями населення;
  • забезпечувати соціальний захист співробітників, вміти захищати права своєї організації та окремої особистості.
Основні завдання навчальної дисципліни

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • концептуальних соціологічних підходів, які лежать в основі теорії соціальної роботи;
  • науково-практичних компонентів соціальної роботи з різними соціальними групами;
  • теоретичних аспектів професійної взаємодії «людина – людина» на індивідуальному, груповому та державному рівнях;
  • основних прав та свобод людини;
  • технологій та способів запобігти процесу емоційного «вигорання»;
  • системи державних та недержавних установ, що здійснюють надання соціальних послуг;
  • особливостей застосування методів та технології соціальної роботи до різних соціальних категорій.

Уміння:

  • аналізувати соціальну ситуацію людини та рекомендувати можливі методи втручання на теоретичному рівні;
  • прогнозувати етапи втручання у конкретну соціальну ситуацію на теоретичному рівні;
  • визначати межі професійної компетентності спеціалістів сфери соціальних послуг, межі втручання у ситуацію проблемних категорій населення;
  • виявляти моменти порушення прав та свобод людини і організовувати звернення до різноманітних структур з приводу їх захисту.

Досвід:

  • оцінювання рівня захисту прав та свобод людини в різноманітних умовах;
  • побудови комунікації з різними проблемними групами населення.
Соціологія соціальної роботи 2

Навчальна дисципліна «Соціологія соціальної роботи – 2» вивчає процес виникнення, становлення і розвитку концепцій та технологій соціальної підтримки населення в Україні та в різних країнах світу від стародавніх часів до сьогодення, дає уявлення про те як соціум та держава ставилися до різних соціальних груп в різні історичні періоди, а також як соціальні, економічні, політичні умови в країні впливають на життя громадян. Навчальна дисципліна «Соціологія соціальної роботи – 2» має велике теоретичне і практичне значення у підготовці кваліфікованих соціологів, які мають розуміти як держави підтримують життєдіяльність своїх громадян і зрозуміли яким чином поступово можна вибудувати систему соціального захисту й в Україні враховуючи її сучасний стан розвитку.

Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей:

  • аналізувати соціальну політику в Україні та за її межами щодо можливостей надання допомоги різним категоріям населення;
  • виявляти соціальні проблеми та конфліктні ситуації, використовувати різноманітні технології, орієнтуючись на світовий досвід, щодо їх вирішення.
Основні завдання навчальної дисципліни

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • умов виокремлення соціальної роботи як науки і як професії в Україні та за кордоном;
  • теорії і практики соціальної роботи з вразливими групами населення в Україні та за кордоном в історичному контексті;
  • основних моделей і технологій, які застосовуються у соціальній роботі з різними категоріями громадян в Україні та за кордоном;
  • актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної соціальної політики в Україні та за кордоном.

Уміння:

  • проводити інформаційно-аналітичні дослідження соціальних проблем, причин їх виникнення, історичних тенденцій розвитку та наслідків;
  • прогнозувати рівень потреб у соціальному захисті;
  • виявляти причини конфліктних ситуацій та проявів девіантної поведінки серед різних груп населення;
  • порівнювати та оцінювати різні моделі і технології соціальної роботи, віднаходити проблемні зони та можливі шляхи їх вирішення.

Досвід:

  • оцінювання соціальної політики різних країн світу в різні історичні періоди;
  • побудови стратегій виходу з соціальних проблем для різних категорій населення.
Теорія соціальної стратифікації
Мета кредитного модулю

Формування знань, вмінь та компетентностей у використанні соціологічного підходу для аналізу соціальної нерівності і класів в сучасному суспільстві; виявлення особливостей соціальних структур та нерівностей в різних історичних типах суспільства; формування навичок використання отриманих знань на практиці.

Основні завдання кредитного модулю
  • сформувати наукові уявлення про соціальну стратифікацію, соціальну мобільність суспільства, канали соціальної циркуляції;
  • ознайомити з ключовими методологічними підходами до аналізу соціальної стратифікації;
  • ознайомити з емпіричними дослідженнями та теоретичними моделями сучасної класової теорії;
  • ознайомитись з сучасними науковими уявленнями про феномен середнього класу, його функціями в соціальній структурі;
  • порівняти стратифікаційні системи різних історичних типів суспільства;
  • проаналізувати соціологічні теорії бідності, підходи до її вивчення;
  • ознайомити з соціологічними теоріями еліти;
  • виявити сучасні тенденції розвитку соціальних відносин між елітою і народними масами (суспільство Другого модерну);
  • виявити роль та місце інтелектуальної еліти в соціальній структурі сучасного суспільства;
  • виявити способи використання інформаційних ресурсів як механізму захисту існуючої системи нерівності та розподілу влади.

Знання:

  • наукових концептів соціальної стратифікації та соціальної мобільності суспільства, каналів соціальної циркуляції;
  • історичних типів нерівності різних суспільств;
  • теоретичних моделей, що існують в сучасній класовій теорії;
  • теоретичних уявлень про феномен середнього класу в соціальній структурі сучасного суспільства;
  • соціологічних теорій бідності, підходів до її вивчення;

Уміння:

  • орієнтуватися в особливостях систем соціальної стратифікації та історичних типів нерівностей;
  • порівнювати теоретичні моделі класів, що існують в сучасній соціології;
  • порівнювати основні соціологічні теорії бідності;
  • на прикладі проведених соціологічних досліджень соціальних нерівностей розробляти власний дослідницький інструментарій зі збору інформації.
Демографія
Мета навчальної дисципліни

Осмислення суті демографічних процесів та проблем, а також оволодіння методами виміру та аналізу демографічних явищ.

Основні завдання навчальної дисципліни

Отримання:

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння дисципліни  мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • зміст основних категорій та понять демографічної науки;
  • історію становлення демографії як науки;
  • сутність джерел демографічної інформації;
  • методи дослідження динаміки чисельності населення, його структури, окремих демографічних процесів;
  • демографічні закономірності;
  • особливості демографічної ситуації в Україні та в світі
  • можливостей комп’ютерних засобів, баз даних та ресурсів Інтернет щодо демографічного аналізу

Уміння:

  • застосовувати на практиці методи демографічних досліджень;
  • розраховувати демографічні показники;
  • виявляти закономірності демографічних процесів;
  • оцінювати взаємозв’язки демографічних та соціально-економічних тенденцій;
  • застосовувати комп’ютерні засоби та ресурси Інтернет для аналізу демографічних процесів та структур, демографічного прогнозування
  • формувати власну думку щодо проблем демографічного розвитку.
Етнологія
Мета навчальної дисципліни

Сформувати у майбутніх соціологів:

  • уміння розрізняти культурно-антропологічні, соціально-економічні виміри етнології як міждисциплінарної форми знання;
  • уміння використовувати категоріальний апарат соціології, її здобутки – від концептів макросоціологічного характеру до результатів застосування теорій середнього рівня, галузевих розвідок, тощо, для дослідження етнологічних реалій сучасності;
  • уміти застосовувати спеціальні методики дослідження громадських настроїв для розв’язання конкретних проблем націогенезу у його сучасних контекстах;
  • бути здатним до прогнозування можливих загострень національного плану в залежності від економічних зрушень та політико-ідеологічних наведень.
Основні завдання навчальної дисципліни
  • набуття бакалаврами необхідного комплексу знань із використання методів, що використовуються в етносоціології;
  • тестування теоретичних моделей та їх релевантності у поясненні конкретних випадків етнологічних та етносоціологічних розвідок;
  • вироблення навичок інтерпретації та розкодувння соціальних текстів та світу символів у їх семіотичній, ритуальній поведінковій та матеріально-предметній формах;
  • формуванню у студентів сучасної політичної культури щодо конструктивного вирішення етно-національних питань;
  • набуття бакалаврами необхідного комплексу знань із використання методів, що використовуються в етносоціології;
  • тестування теоретичних моделей та їх релевантності у поясненні конкретних випадків етнологічних та етносоціологічних розвідок;
  • вироблення навичок інтерпретації та розкодувння соціальних текстів та світу символів у їх семіотичній, ритуальній поведінковій та матеріально-предметній формах;
  • формуванню у студентів сучасної політичної культури щодо конструктивного вирішення етно-національних питань.

Після вивчення даної дисципліни студенту потрібно оволодіти знаннями та вміннями.

Знати:

  • знати і розуміти алгоритми створення місця окремих теорій етносу та націоналізму у сучасній системі гуманітарних та соціальних наук (зокрема, соціології, історії та культурології);
  • аргументовано окреслюватии поле дискусій навколо дефініції термінів “етнос”, “нація”, “народ”, “раса” та дефініювати такі етносоціологічні категорії як “етнічна група”, “етнографічна група”, “етнічна меншина;
  • володіти засадничими етносоціологічними категоріями та поняттями у їх зв’язку із категоріальним апаратом етнології як міжпарадигмальної та кроскультульрної дисципліни;
  • усвідомлювати залежність етносоціологічних розвідок та історичних попередників і дотичних до неї дисциплін від сучасних політичних реалій та боротьби ідеологій.

Уміти:

  • аргументовано інтерпретувати поліваріантні та компаративістичні концепти, зокрема, етнічності, як особливого соціо-культурного явища;
  • працювати із необхідною методичною та методологічною базою для проведення самостійних етносоціологічних досліджень чи проведення вторинного аналізу опублікованих даних;
  • застосовувати навички концептуалізації, створення власних інтерпретаційних моделей, аргументованої презентації  та захисту власної позиції  перед аудиторією.

Мати уяву про:

  • необхідну концептуальну базу, що сприятиме виробленню міждисциплінарного підходу до окремих етносоціальних феноменів чи явищ та стратегій їх дослідження;
  • Новітні методики вивчення етногенезу та націогенезу як  предметів теоретико-методологічного соціологічного дослідження у всій його багато вимірності, так і про дотичні культурно-антропологічні, етнографічні методики включно.
Загальна соціологія
Мета навчальної дисципліни

Формування системи знань про соціальну систему суспільства, розуміння сутності соціального життя та соціальної структури суспільства, а також навичок аналізу соціальних явищ і процесів.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • систематизація слухачами знань з історії та теорії соціології, її основних понять і методологічних принципів, ознайомлення з класичними і сучасними теоріями;
  • критичне розуміння класичних макро- та мікросоціологічних теорій XIX-поч. XX cт. та оцінка можливостей цих теорій для аналізу соціальних явищ;
  • розвиток соціологічної уяви студентів, яка має бути застосована при роботі над індивідуальними соціологічними проектами студентів.

Знання:

  • теоретико-методологічні засади соціології як науки;
  • основні соціологічні теорії XІХ-ХХ ст.;
  • основних класиків соціологічної думки;
  • специфіки соціології в порівнянні з іншими галузями суспільствознавства;
  • основні характеристики суспільства як складної системи в якій всі структурні елементи, сфери, інститути, механізми функціонують та розвиваються на основі постійної взаємодії;
  • структуру суспільства, соціальну стратифікацію, класифікацію соціальних груп;
  • про соціальні класи в соціологічному вимірі, процеси соціальної мобільності в сучасному суспільстві;
  • про проблеми різних верств населення;
  • бідність як соціальну проблему сучасності;
  • роль та місце особистості в сучасному соціумі;
  • особливості процесу соціалізації особистості та фактори, що впливають на неї;
  • особливості формування статусно-рольового набору особистості;
  • основні напрями сучасної соціології та перспективи її розвитку;
  • вимоги до складу і змісту програми соціологічного дослідження;
  • сутність новітніх та застосування інформаційних технологій при навчанні;
  • особливості формування громадської думки в сучасному соціумі;
  • принципи організації соціологічних досліджень;
  • основні постулати етичного кодексу соціолога.

Уміння:

  • аналізувати соціальні процеси в суспільстві;
  • досліджувати громадську думку;
  • орієнтуватися в специфіці галузевих соціологій;
  • розробляти програми соціологічних досліджень;
  • організовувати проведення соціологічного дослідження від розробки програми дослідження до реалізації конкретного соціологічного дослідження;
  • забезпечувати послідовність та логічність організації проведення наукових досліджень;
  • проводити компаративний аналіз різних теорій та підходів;
  • застосовувати основні соціологічні методи дослідження соціальної реальності;
  • пояснювати поведінку особистості, групи, спільноти;
  • знаходити причинно-наслідкові зв’язки між соціальними процесами, що відбуваються в суспільстві.
Історична соціологія модернів
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів як майбутніх професіоналів здатностей:

  • аналізувати основні новітні теорії у сфері історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку;
  • аналізувати концептуальні системи координат історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку;
  • використовувати концепції історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку у своїй професійній діяльності.
Основні завдання навчальної дисципліни

Отримання:

Знання:

  • теоретичних джерел та принціпів історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку;
  • головних дослідницьких програм історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку;
  • типології розмаїтих інтелектуальних шкіл історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку;
  • взаємовідношення історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку з іншими суспільствознавчими та гуманітарними дисциплінами;
  • особливості потрактування посткомуністичних суспільств різними традиціями історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку;

Уміння:

  • використовувати теоретичне знання для аналізу конфліктів, що постають у контексті модернів, різних версій модернізації та розвитку;
  • оцінювати наявні дослідницькі програми історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку;
  • ідентифікувати та аналізувати конфлікти щодо політики модернізації та розвитку;
  • використовувати адекватні методи оцінки динаміки модернів та взаємовідношень поміж різними типами модернізації й розвитком;
  • концептуалізувати динаміку модернів, різних типів модернізації та розвитку на різних рівнях глобального суспільства та використовувати їх у своїй професійній діяльності;

Досвід:

  • аналізу різних інтелектуальних шкіл історичної соціології модернів, модернізацій та розвитку;
  • аналізу різних типів модерну та політики модернізації й розвитку;
  • ідентифікації рушійних сил та перешкод на шляху модернізації та розвитку;
  • ідентифікації політики модернізації та розвитку, яка є релевантною потребам конкретного соціуму.
Національне примирення
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів навичок вирішувати конфлікти на національному рівні.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • показати механізми конфліктовирішення на основі міжнародного досвіду;
  • допомогти студентам ефективно налагоджувати комунікацію в колективі, долати міжкультурні розбіжності;
  • сформувати навички встановлення партнерських відносин в межах колективів, соціальних груп, соціальних інститутів.

Знання:

  • теоретико-методологічних засад врегулювання конфліктів;
  • типів та різновидів конфліктів;
  • правил поведінки в міжкультурному середовищі;
  • способів управління малими та великими соціальними групами;
  • форм та різновидів ділової комунікації;
  • основних прикладів перебігу національних конфліктів та досвіду їх вирішення.

Уміння:

  • долати стереотипи у спілкуванні;
  • обирати оптимальну лінію поведінки в конфліктах;
  • визначати  можливі зони конфліктів та вирішувати їх;
  • виходити з кризових ситуацій, формуючи особисту ідентичність.
Новітні якісні методи аналізу даних в соціології

Цей курс знайомить з сучасними якісними методами і підходами соціальних наук, враховуючи компроміси, пов’язані з вибором одного конкретного підходу, методу, техніки або типу доказів.

Після короткого огляду позитивіської, конструктивіської, інтерпретивної, компаративної дослідницьких традицій, ми розглянемо ідеально-типове і практичне використання конкретних якісних методів, таких як — техніки аналізу дискурсу, випадку, акції, якісне порівняння, інституційний аналіз, “включене” дослідження, усну історію, стратегії обґрунтованої теорії.  Наше поле досліджень – публічна сфера та соціальні комунікації. Багато речей можна дізнатися лише роблячи їх, тому цей курс має значний прикладний компонент.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • сформувати вміння постановки дослідницьких питань, вибору стратегії дослідження, вибору предмета, об’єкту дослідження;
  • сформувати навички роботи з якісними даними: сформувати у студентів практичні навички формулювання дизайну дослідження, створення дослідницького інструментарію, аналізу якісних візуальних/текстових даних й презентації результатів дослідження, сприяючи формуванню фахової дискусії.

Підсумком успішного завершення курсу мають стати:

Знання:

  • теоретичних основ та бекграунду текстоорієнтованих методів соціальних наук;
  • сучасного стану методології соціальних наук;
  • баз даних для текстоорієнтованих методів соціальних наук;
  • спеціалізованних текстоорієнтованих  методів —  різних варіантів соціального дискурс-аналізу, традиційного аналізу текстів, структуралізму та постструктуралізму, контекстуальної критики, контент-аналізу, івент-аналізу, методів усної історії;
  • технік роботи з якісними методами у ситуаціях первинного та вторинного аналізу соціологічних даних.

Уміти:

  • збирати та обробляти дані (документи/архівні/соціальні/історичні дані/біографії/візуальні зображення та матеріали) за допомогою спеціалізованних текстоорієнтованих  методів;
  • проводити порівняні соціологічні дослідження в межах і між суспільствами;
  • переводити концептуальні категорії у форму практичного дослідницького дизайну;
  • формування теоретичної чутливості в питаннях  дослідницьких практик.

Основні здібності:

  • вироблення у студентів поглибленних методологічних навичок в сфері сучасних соціологічних досліджень;
  • використовувати методологічні знання для виконання практичних завдань.

У своїх основних концептуальних інтенціях курс відповідає європейському освітньому стандарту ESRC Postgraduate Training Guidelines 2005 (Section F17. 3.1.3.)

Паблік рілейшнз та кризові комунікації
Мета навчальної дисципліни

Ознайомлення студентів з основними положеннями теорії паблік рілейшнз, які дають цілісне уявлення про паблік рілейшнз не тільки як про теорію, але і як практичну діяльність.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • ознайомити студентів із сферами практичного застосування теорії паблік рілейшнз;
  • розглянути класифікацію кризових ситуацій та роль антикризового PR;
  • ознайомити зі специфікою діяльності служби зв`язків з громадськістю в організації, PR-консалтингової структури, професійною культурою PR-фахівця;
  • визначити структуру комунікацій в паблік рілейшнз;
  • розібратися з комунікативним циклом в паблік рілейшнз та розвитком кризових ситуацій;
  • розглянути основні PR-методи в кризових ситуаціях.

ЗНАННЯ

  • визначення паблік рілейшнз;
  • про історію становлення паблік рілейшнз як професійної діяльності;
  • про структуру PR-діяльності, загальні засади її побудови і оцінки;
  • етичного кодексу паблік рілейшнз;
  • про соціально-психологічні основи управління громадською думкою в паблік рілейшнз;
  • про основні процеси зовнішньої та внутрішньої комунікації в паблік рілейшнз;
  • основних PR-методів, що використовуються в кризових ситуаціях.

Уміння:

  • застосовувати на практиці набуті теоретичні знання;
  • володіти процедурними технологіями паблік рілейшнз;
  • володіти технікою конструювання новин і форм подачі інформаційних матеріалів;
  • володіти особливістю організаційної і функціональної структури служби зав’язків з громадськістю в органах влади, політичних і громадських організаціях, державних установах, комерційних організаціях, військових і силових структурах, а також PR-консалтингової структури.
  • організації і проведення комунікативних заходів (прес-конференція, брифінг, конференція, презентація, круглий стіл);
  • складання інформаційних матеріалів: прес-реліз, матеріал для публікації в пресі, медіа карта, медіа-пакет, вітання.
Паблік рілейшнз
Мета навчальної дисципліни

Ознайомлення студентів з основними положеннями теорії паблік рілейшнз, які дають цілісне уявлення про паблік рілейшнз не тільки як про теорію, але і як практичну діяльність.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • ознайомити студентів із сферами практичного застосування теорії паблік рілейшнз,
  • ознайомити зі специфікою діяльності служби зв`язків з громадськістю в організації, PR-консалтингової структури, професійною культурою PR-фахівця;
  • визначити структуру комунікацій в паблік рілейшнз;
  • розібратися з комунікативним циклом в паблік рілейшнз.

Знання:

  • визначення паблік рілейшнз;
  • про історію становлення паблік рілейшнз як професійної діяльності;
  • етичного кодексу паблік рілейшнз;
  • про соціально-психологічні основи управління громадською думкою в паблік рілейшнз;
  • про структуру PR-діяльності, загальні засади її побудови і оцінки;
  • про основні процеси зовнішньої та внутрішньої комунікації.

Уміння:

  • застосовувати на практиці набуті теоретичні знання;
  • володіти процедурними технологіями паблік рілейшнз;
  • володіти технікою конструювання новин і форм подачі інформаційних матеріалів;
  • володіти особливістю організаційної і функціональної структури служби зав’язків з громадськістю в органах влади, політичних і громадських організаціях, державних установах, комерційних організаціях, військових і силових структурах, а також PR-консалтингової структури.
  • організації і проведення комунікативних заходів (прес-конференція, брифінг, конференція, презентація, круглий стіл);
  • складання інформаційних матеріалів: прес-реліз, матеріал для публікації в пресі, медіа карта, медіа-пакет, вітання.
Проектування соціологічного дослідження
Мета навчальної дисципліни

Формування уявлення у студентів про соціологічне дослідження та його програму, розкриття змісту основних положень та розділів програми соціологічного дослідження, сприяння оволодінню студентами знаннями щодо основних методологічних підходів до розробки інструментарію конкретного соціологічного дослідження.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • оволодіння студентами системою знань умінь та навичок підготовки програми соціологічного дослідження;
  • ознайомлення студентів зі станом обговорення актуальних проблем вдосконалення способів організації вибіркового дослідження;
  • вироблення розуміння тактики формування вибіркової сукупності, виходячи з математичних та логіко-методологічних засад;
  • опанування стандартних прийомів щодо опису генеральної сукупності задля її наступної репрезентації через вибірку;
  • ознайомлення з практикою визначення індикаторів життєдіяльності населення регіонів України;
  • отримання практичних навичок підготовки та проведення вибіркових соціологічних досліджень.

Знання:

  • про місце і роль соціологічних досліджень в соціологічній науці, специфіку предмету і методу соціологічного дослідження;
  • про структуру програми соціологічного дослідження як документу, що регламентує норми и логіку емпіричного пізнання;
  • дати розуміння процесу підготовки програми соціологічного дослідження;
  • уміння формулювання проблеми, визначення об’єкта і предмета дослідження, його мети і завдань;
  • про написання стратегічного плану дослідження;
  • про підготовку інструментарію соціологічного дослідження;
  • про способи побудови концептуальної і операціональної моделей соціологічного дослідження як основи формулювання дослідницьких гіпотез;
  • про особливості процесу формування вибірки з урахуванням формулювання проблеми, визначення об’єкта і предмета дослідження, його мети і завдань, стратегічного плану, вибору основного методу збору первинної соціологічної інформації;
  • про правила оцінювання репрезентативності вибірки;
  • про джерела випадкових і систематичних помилок вибірки;
  • про класичні та додаткові шляхи формування вибірки;
  • про особливості використання соціально-демографічної інформації для підготовки організації вибіркового дослідження (наприклад, вік, освіта, місце проживання, сімейний чи шлюбний стан потенційних респондентів);
  • про способи ремонту вибірки;
  • про актуальні проблеми формування вибірки.

Уміння:

  • застосовувати отримані теоретичні знання в процесі підготовки програми соціологічного дослідження;
  • визначати проблему, об’єкт і предмета дослідження, його мету і завдання;
  • формулювати дослідницькі гіпотези;
  • здійснювати інтерпретацію та операціоналізацію основних понять;
  • орієнтуватись у науковій та періодичній соціологічній літературі з актуальних питань розробки програми соціологічного дослідження та відбирати з цієї інформації найголовніше, систематизувати її, вміти працювати з науково-методичними посібниками;
  • визначати тип вибірки та обсяг вибірки;
  • застосовувати отримані теоретичні знання в процесі проектування вибіркового соціологічного дослідження, зокрема – організувати вибірку за місцем роботи, навчання чи служби, за місцем відпочинку, покупки чи споживання;
  • працюючи з тематичною літературою, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
  • орієнтуватись у науковій та періодичній соціологічній літературі з актуальних питань організації вибіркового дослідження та відбирати з цієї інформації найголовніше, систематизувати її, вміти працювати з науково-методичними посібниками.
Психодіагностика
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів здатностей:

  • фіксувати та описувати у системному вигляді відмінності між людьми та групами людей, об’єднаних за соціальними, психологічними та поведінковими ознаками;
  • адекватно поставленим завданням інтерпретувати отриманих відомостей та  моделювати відповідні контексти;
  • здатність комплексно підійти до вирішення проблеми, перевірити себе щодо можливого включення переносу чи задіяння проективних механізмів у взаємодії з клієнтами.
Основні завдання навчальної дисципліни

У процесі вивчення  даної дисципліни студенти повинні оволодіти наступними знаннями і уміннями:

Знання:

  • знаннями щодо базових  методологічних принципів психодіагностики, завдяки якому стає можливою аналітична і класифікаційна діяльність стосовно особи та іі поведінкових реакцій у багато вимірності суспільних явищ і процесів;
  • знаннями основних законів і закономірностей, категорій і понять дисципліни, що вивчається;
  • знаннями щодо головних історичних етапів розвитку  психодіагностики як науки;
  • знаннями основних принципів, методів та функцій психодіагностичної діяльності, її специфіки щодо застосування фахівцями з соціальної роботи; соціологами, управлінцями, тощо.

Вміння:

  • самостійного проведення психодіагностики за: а) іміджевими характеристиками особи; б) характером і стилістикою висловлювань; в) невербальними проявами поведінки;
  • вміння визначити доцільність та характер тестування, здійснити вибірку та аналіз номенклатури тестів щодо даного конкретного випадку;
  • уміння обробити тести та проінтерпретувати їх результати у контексті реальної проблеми, що потребує вирішення.

Досвід:

  • самодіагностики. Своєчасність реагування та вміння тренувати рівень стрес-рівноваги;
  • системного та рефлексивно-критичного характеру мислення і взаємодії щодо ситуацій і персон, що потребують психодіагностики;
  • використання різних технологій і технік спілкування, вміння комбінувати їх, в залежності від потреб конкретної людини (ситуації).
Система соціальних служб та соціальної роботи
Мета навчальної дисципліни

Володіти інформацією щодо структури системи соціальних служб та особливості організації соціальної роботи в Україні; розвинути понятійно-категоріальний апарат та необхідні професійні навички та вміння у соціальній роботі з різними цільовими групами і категоріями клієнтів в контексті різноманітних методів соціальної роботи.

Основні завдання навчальної дисципліни

Отримання:

Знання:

  • основні механізми побудови структури системи соціальних служб;
  • теорію і практику соціальної роботи в державних та недержавних організаціях Україні;
  • методів соціальної роботи в Україні;
  • законодавчі акти які є базою соціальної роботи в Україні;
  • мережу сучасних закладів які надають допомогу вразливим категоріям населення в Україні;
  • актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної соціальної роботи в Україні;
  • практичних надбань в сфері надання послуг різним групам населення в Україні;
  • базових методик роботи з клієнтами в державних та недержавних структурах;
  • основ етичної та професійної компетентності соціального робітника;
  • особливості соціальної роботи в сільській місцевості, в містах України;
  • систему соціального обслуговування населення України;
  • особливості соціальної роботи в системі освіти, на підприємстві, у сфері культури, в системі охорони здоров’я;
  • про партнерство соціальних служб та благодійних і громадських організацій, механізм соціальних взаємовідносин держави і некомерційних організацій.

Уміння

  • використовувати теоретичні знання для виконання практичних завдань;
  • ефективно спілкуватись з клієнтом (клієнтами) соціальних служб;
  • проводити дослідження та діагностику соціальних проблем в Україні;
  • виявляти причини конфліктних ситуацій та проявів девіантної поведінки серед різних груп населення в Україні;
  • порівнювати та оцінювати різні методи, моделі і технології соціальної роботи, що застосовуються при роботі з клієнтами;
  • аргументовано і логічно застосовувати теоретичні знання для аналізу конкретних прикладів соціальної роботи в Україні;
  • побудови стратегій виходу з соціальних проблем для різних категорій населення;
  • впровадження інноваційних методів і технології по роботі з клієнтами;
  • віднаходити прорахунки та позитивні досягнення в Україні, застосовувати ці знання для вдосконалення надання соціальних послуг.
Соціологічні теорії соціальних змін
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів як майбутніх професіоналів здатностей:

  • аналізувати теорії соціальних змін;
  • аналізувати поняттєво-категоріальний апарат соціологічних теорій соціальних змін, трансформацій та модернізацій;
  • використовувати концепції соціологічних теорій соціальних змін, трансформацій та модернізацій в професійній діяльності.
Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

  • основних дослідницьких програм в руслі теорій соціальних змін;
  • методологічних основ теорій соціальних змін;
  • класифікації теорій соціальних змін;
  • зв’язку теорій соціальних змін з іншими рівнями теоретизування та іншими суспільними науками (політологією, політичною економією);
  • особливості застосування теорій соціальних змін у постленінському соціумі.

Уміння:

  • використовувати теоретичні знання для аналізу соцієтальної динаміки, що спричиняється радикальними соціальними змінами;
  • надавати оцінку існуючим дослідницьким програмам у сфері теорій соціальних змін;
  • ідентифікувати та аналізувати теорії соціальних змін у двох основних вимірах модерного суспільства – тих, що постають у процесі формування капіталізму та формування держави;
  • добирати ефективні методи прогнозування розвитку конкретних дослідницьких програм в аспекті соціальних змін.

Досвід:

  • використання концептуального апарату соціологічних теорій соціальних змін, трансформацій та модернізацій;
  • аналізу концепцій модернів для дослідження суспільної трансформації постленінської України.
Соціологія виборчого процесу
Мета навчальної дисципліни

Підготовка у студентів здатностей забезпечувати соціологічне дослідження та консультування виборчих кампаній.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • розкрити сутність теорій та методів електоральної соціології;
  • виявити базові ролі соціолога у виборчому консультуванні.

Знання:

  • понять та категорій «вибори», «електоральна поведінка», «виборча система», «виборча кампанія»;
  • історичних етапів та теоретичних підходів до соціологічного дослідження виборчих кампаній;
  • сутність і особливості виборчих кампаній у різних політичних режимах;
  • засобів організації та соціологічного супроводу виборчого процесу;
  • статусу та функціональних обов’язків соціолога у виборчому штабі;
  • традиційних та новітніх методів дослідження електоральної поведінки;
  • характерних рис соціально-політичної експертизи виборчого процесу;

Уміння:

  • планувати, організовувати і презентувати соціологічне дослідження виборчого процесу;
  • здійснювати соціологічний супровід політиків та виборчих кампаній;
  • здійснювати науково обґрунтоване консультування виборчих процесів;
  • працювати в команді виборчого штабу;
  • взаємодіяти з засобами масової інформації у виборчій кампанії.
Соціологія модерну та модернізації
Мета навчальної дисципліни

Формування у студентів як майбутніх професіоналів здатностей:

  • аналізувати соціологічні теорії модерну та модернізації;
  • аналізувати поняттєво-категоріальний апарат теорій модерну та модернізації;
  • використовувати концепції теорій модерну та модернізації в професійній діяльності.
Основні завдання навчальної дисципліни

Знання:

  • теоретичних основ соціологічні теорії модерну та модернізації;
  • базових методів соціологічних теорій модерну та модернізації;
  • класифікації соціологічних теорій модерну та модернізації;
  • зв’язок соціології модерну та модернізації з іншими галузями соціології та іншими суспільними науками (як-от політологією);
  • особливостей застосування концепцій соціології модерну та модернізації у посткомуністичному соціумі.

Уміння:

  • використовувати теоретичні знання для аналізу конфліктів, що постають у процесі формування модерну та модернізації;
  • надати оцінку існуючим дослідницьким програмам у соціології модерну та модернізації;
  • ідентифікувати та аналізувати конфлікти в основних вимірах модерного соціума: економічних, політичних та соціальних;
  • добирати ефективні методи діагностики динаміки модерну;
  • добирати ефективні методи прогнозування динаміки модерну;
  • концептуалізувати динаміку модерну та модернізації на макрорівні суспільства та враховувати їх висліди у своїй професійні діяльності.

Досвід:

  • аналізу соціологічних теорій модерну та модернізації;
  • аналізу різних типів модерну;
  • виявлення чинників модернізації;
  • ідентифікації та концептуального обґрунтування релевантної політики модернізації.
Соціологія молоді та сім’ї
Мета навчальної дисципліни

Формування активної, дієвої позиції студентів щодо особливої ролі молоді та сім’ї у вирішенні проблем сучасного суспільства.

Основні завдання навчальної дисципліни

 

  • дати цілісне уявлення про молодь як особливу соціально-демографічну групу її специфіку, шляхи  соціалізації, кризові періоди розвитку, проблеми;
  • показати особливості роботи з молоддю;
  • допомогти студентам органічно пов’язувати здобуті знання із складними проблемами сьогодення, з майбутньою професійною діяльністю;
  • охарактеризувати сучасні дослідження сім’ї;
  • виявити функції сім’ї як соціально групи та інституту;
  • з’ясувати загальні моделі сімейної поведінки.

Знання:

  • критеріїв за якими молодь виділяється в окрему соціально-демографічну групу;
  • за якими критеріями визначається верхня та нижня вікова межа цієї специфічної групи;
  • особливостей соціального статусу молоді;
  • особливостей адаптації молоді до нових соціально-економічних умов, основні моделі її економічної поведінки;
  • особливостей взаємовідносин між поколіннями, можливі конфліктні зони та шляхи їх подолання;
  • особливостей сучасних молодіжних субкультур, причини їх виникнення;
  • причини та особливості девіантної поведінки молоді;
  • особливостей соціалізації молоді;
  • основних напрямків молодіжної політики України;
  • соціально-психологічних особливостей кожного вікового етапу;
  • особливостей статусно-рольової системи сім’ї;
  • класифікації та типології сімей.

Уміння:

  • визначити відповідну власним особистим можливостям стратегію та модель поведінки адекватну сучасним соціально-економічним умовам;
  • виділяти різні субкультури у молодіжному середовищі;
  • визначати  можливі зони міжпоколінних конфліктів та вирішувати їх;
  • виходити з кризових ситуацій, формуючи особисту ідентичність;
  • прогнозувати соціальні наслідки особистісної поведінки в межах інституту сім’ї.
Соціологія молоді
Мета навчальної дисципліни

Формування активної, дієвої позиції студентів щодо особливої ролі молоді у вирішенні проблем сучасного суспільства, його реформування та динамічного розвитку, а, враховуючи те, що з часом, саме молодь буде визначати головні ознаки та цінності суспільства, формування відповідної ціннісної системи зорієнтованої на прогресивний розвиток, соціальну творчість та гуманізм.

Основні завдання навчальної дисципліни

 

 

  • дати цілісне уявлення про молодь як особливу соціально-демографічну групу її специфіку, шляхи  соціалізації, кризові періоди розвитку, проблеми;
  • показати особливості роботи з молоддю;
  • допомогти студентам органічно пов’язувати здобуті знання із складними проблемами сьогодення, з майбутньою професійною діяльністю.

Знання:

  • критеріїв за якими молодь виділяється в окрему соціально-демографічну групу;
  • за якими критеріями визначається верхня та нижня вікова межа цієї специфічної групи;
  • особливостей соціального статусу молоді;
  • особливостей адаптації молоді до нових соціально-економічних умов, основні моделі її економічної поведінки;
  • особливостей взаємовідносин між поколіннями, можливі конфліктні зони та шляхи їх подолання;
  • особливостей сучасних молодіжних субкультур, причин їх виникнення;
  • причин та особливостей девіантної поведінки молоді;
  • особливостей соціалізації молоді;
  • основних напрямків молодіжної політики України;
  • соціально-психологічних особливостей кожного вікового етапу.

Уміння:

  • визначити відповідну власним особистим можливостям стратегію та модель поведінки адекватну сучасним соціально-економічним умовам;
  • виділяти різні субкультури у молодіжному середовищі;
  • визначати  можливі зони міжпоколінних конфліктів та вирішувати їх;
  • виходити з кризових ситуацій, формуючи особисту ідентичність.
Соціологія науки, техніки та інновацій
Мета навчальної дисципліни

Вивчення проблем і закономірностей структури, функціонування та розвитку науки та техніки, як соціальних феноменів, проведення соціологічного аналізу сучасного “поля науки та техніки”,  а також їх зв’язку з “полем інновацій”.

Основні завдання навчальної дисципліни

Згідно  з вимогами освітньо-професійної програми студенти після засвоєння навчальної дисципліни мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • студентами логіки та сфери застосованості ключових соціологічних концепцій науки, техніки та інновацій;
  • інституційного контексту створення та  історії соціологічних концепцій науки, техніки  та інновацій;
  • конструктивіського та сітково-акторного бачення  концепцій науки, техніки  та інновацій;
  • методів соціологічного дослідження науки, техніки та інновацій;

Уміння:

  • використовувати набуті теоретичні знання для виконання практичних завдань;
  • аналіз, розробка та підготовка спільної групової програми соціологічного дослідження науки і техніки;
  • навики роботи в спільному дослідницькому проекті з функціональним розподідом ролей та сфер відповідальності;
  • аналіз, розробка та підготовка індивідуальної групової програми соціологічного дослідження науки і техніки;
  • соціологічне пояснення та прогнозування бачення трендів розвитку науки і техніки;

Основні здібності:

  • обізнаність та нові вміння в сучасних підходах до аналізу науки, технологій та інновацій;
  • соціологічних методах дослідження історії/сучасного наукового пошуку, в тому числі і у контексті науково-технічного профілю Київської Політехніки;
  • розвиток професійної ідентичності студентів-соціологів як дослідників та практиків.

 

Соціологія особистості, освіти та культури
Мета навчальної дисципліни

Підготовка в студентів здатностей розуміти систему соціального впливу та внутрішніх детермінант формування якостей особистостей, функції соціального інституту освіти та роль культури у соціальних процесах.

Основні завдання навчальної дисципліни

 

  • розкрити сутність теорій cоціології особистості, освіти та культури.

Знання:

  • сутності поняття особистості як елемента соціальної системи;
  • механізмів включення особистості в систему суспільних відносин;
  • особливостей формування особистості в сучасних умовах України;
  • механізмів нормотворення та мотивацію діяльності;
  • впливу ролей, потреб та ціннісних орієнтацій на характер життя людини;
  • моделей соціалізації особистості;
  • соціологічних теорій особистості, освіти та культури;
  • змісту та еволюції зарубіжної та вітчизняної освітньо-виховних традицій;
  • сутності та основних проблем сучасного стану освітньо-виховної системи в  країні та світі;
  • особливостей функціонування освіти як соціального інституту, принципів і закономірностей його розвитку;
  • соціально-економічних факторів розвитку освіти та культури в епоху переходу до постіндустріального суспільства.

Уміння:

  • організовувати та аналізувати свою професійну діяльність;
  • планувати професійну діяльність, враховуючи особливості формування особистості під впливом соціальних умов;
  • аналізувати поведінку особистості в різних ситуаціях;
  • аналізувати ефективність своєї діяльності з точки зору її соціальних наслідків;
  • застосовувати основні методи прогнозування поведінки особистості в тих чи інших соціально-культурних умовах.
  • використовувати систему теоретичних знань про функціонування соціального інституту освіти для практичного  застосування у професійній діяльності;
  • творчо осмислювати та застосовувати набуті знання у системі комунікативних зв’язків;
  • об’єктивно оцінювати стан та проблеми сучасної культури та освіти;
  • застосувати отримані знання для проведення соціологічних досліджень у сфері особистості, культури та освіти.
Соціологія цінностей
Мета навчальної дисципліни

Надання студентам як майбутнім професіоналам базових знань про сутність концепту «цінність», сучасну типологію цінностей, їх місце і роль в структурі суспільства, культури і особистості, методологію та техніку їх соціологічного дослідження.  Сприяти підготовці студентів як майбутніх спеціалістів з соціології, які могли б використати свої знання в практичній фаховій діяльності.

Основні завдання навчальної дисципліни
  • підвищення наукового розуміння сутності цінностей;
  • освоєння понятійного апарату соціології цінностей і  специфіки ціннісної проблематики з огляду соціологічної науки;
  • ознайомлення з формами і механізмами взаємозв’язку цінностей з культурою соціуму, його соціальною структурою і типом особистості;
  • пізнання чинників, форм прояву та наслідків ціннісних змін у соціокультурному світі;
  • спрямування студентів на розвиток здатності  аналізувати спільні явища на підставі єдності пізнавального і ціннісного підходів до соціокультурної дійсності.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти після засвоєння кредитного модуля мають продемонструвати такі результати навчання:

Знання:

  • предмету, структури і функцій соціології цінностей, її місця в системі соціальних і гуманітарних наук;
  • процесу становлення соціології цінностей як наукової дисципліни;
  • понятійно-категоріального апарату, основних наукових підходів в межах соціологічного вивчення цінностей;
  • типології, видів, форм і структури цінностей;
  • механізмів і функцій  цінностей;
  • соціальних особливостей цінностей;
  • методології дослідження цінностей.

Уміння:

  • використовувати ціннісний (соціологічний і міждисциплінарний) підхід при аналізі складних соціальних явищ і процесів;
  • визначати соціальні чинники, що впливають на процес формування та функціонування цінностей в сучасному українському суспільстві;
  • виокремлювати соціальні причини та пояснювати соціальні наслідки спотворення функцій соціальних цінностей.
Теорія та технології соціальної роботи
Мета навчальної дисципліни

Формування здатності: володіти теоретичними та практичними навичками щодо технологій соціальної роботи та особливостями їх використання у практиці соціальної роботи; розвинути понятійно-категоріальний апарат та необхідні професійні навички та вміння у соціальній роботі з різними цільовими групами і категоріями клієнтів.

Основні завдання навчальної дисципліни

Отримання:

Знання:

  • основні причини виокремлення певних вразливих груп населення;
  • теорію і практику соціальної роботи з вразливими групами населення в Україні;
  • основних моделей і технологій, які застосовуються у соціальній роботі з різними категоріями громадян в Україні;
  • законодавчі акти які є базою соціальної роботи в Україні;
  • мережу сучасних закладів які надають допомогу вразливим категоріям населення в Україні;
  • актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної соціальної політики в Україні;
  • практичних надбань в сфері надання послуг різним групам населення в Україні;
  • базових моделей і технологій роботи з клієнтами в державних та недержавних структурах, що здійснюють надання соціальної допомоги населенню;
  • основ етичної та професійної компетентності соціального робітника;
  • надбань та перспектив трансформації соціальної політики в Україні.

Уміння:

  • використовувати теоретичні знання для виконання практичних завдань;
  • ефективно спілкуватись з клієнтом (клієнтами), громадськістю та своїми колегами;
  • проводити дослідження та діагностику соціальних проблем в Україні ;
  • прогнозувати рівень потреб у соціальному захисті населення України;
  • виявляти причини конфліктних ситуацій та проявів девіантної поведінки серед різних груп населення в Україні;
  • порівнювати та оцінювати різні моделі і технології соціальної роботи, що застосовуються при роботі з клієнтами, віднаходити проблемні зони та можливі шляхи їх вирішення;
  • проводити аналіз факторів які викликають зміни в стратегіях соціальної політики щодо вразливих груп населення в Україні та проводити паралелі в плані наслідків та нових варіантів реакції на подібні проблеми;
  • порівнювати та оцінювати різні моделі і технології соціальної роботи;
  • аргументовано і логічно застосовувати теоретичні знання для аналізу конкретних прикладів соціальної роботи в Україні;
  • віднаходити прорахунки та позитивні досягнення в Україні, застосовувати ці знання для вдосконалення надання соціальних послуг.
Трансформація та модернізація країн
Мета навчальної дисципліни

Засвоєння докторантами знань про особливості трансформації та модернізації країн Східної та Центральної Європи.

Основні завдання навчальної дисципліни

Глибинно та детально аналізувати соціальні передумови та наслідки розвитку регіону, прогнозувати тенденції модернізації, трансформації, демократизації суспільств, до яких належить і Україна.

Знання:

  • методології компаративних досліджень в соціології;
  • теорій модерну та модернізації суспільств в європейському контексті;
  • теорій демократичної трансформації суспільства;
  • типологій та соціальних факторів модернізації політичних режимів Східної та Центральної Європи.

Уміння:

  • застосовувати соціологічні методи крос-національних та крос-культурних досліджень;
  • використовувати методологію багатовимірного соціологічного аналізу європейських суспільств;
  • прогнозувати особливості розвитку держав Центрально-східноєвропейського регіону.

Міжнародна діяльність

Кафедра соціології співпрацює з провідними  зарубіжними навчальними закладами, соціологічними установами та організаціями.

Кафедра соціології має угоду про співпрацю з Державною науковою установою «Інститут соціології Національної академії наук Білорусі» (Республіка Білорусь) щодо розширення наукових контактів та співробітництва між вищими навчальними закладами України та Республікою Білорусь. Зокрема, співробітники ФСП у співпраці з білоруськими  колегами наразі працюють над науково-дослідною темою 0116U007845 “Інтеграція інженерної освіти і бізнес-освіти в технічних університетах України та Білорусі як фактор розвитку національних економік ” (керівник проф. Кутуєв П.В.).

Кафедра має угоди про співпрацю з такими науковими та освітніми закладами:

  • Поморською академією в Слупську (Польща) щодо розширення наукових контактів та співробітництва між вищими навчальними закладами України та Польщі. Угода передбачає здійснення спільних наукових досліджень,  розробку інноваційних освітніх технологій, сприяння їх практичної реалізації в навчальний процес, спільне проведення науково-практичних конференцій та теоретико-методологічних семінарів, «круглих столів» та інших заходів.
  • Державною науковою установою «Інститут соціології національної академії наук Білорусі», Республіка Білорусь щодо розширення наукових контактів та співробітництва між вищими навчальними закладами України та Республікою Білорусь.
  • Таллінською школою економіки та бізнес-адміністрування Таллінського технологічного університету. Угода передбачає здійснення спільних досліджень, обмін науковцями, науковою та навчально-методичною літературою, проведення спільних наукових заходів (конференцій, семінарів, круглих столів) підтримка програм академічної мобільності. Угоду підписано у 2009 році.
  • Київським центром політичних досліджень і конфліктології, з провідною дослідницькою групою ТОВ «Тейлор Нельсон Софрез» Україна (TNS в Україні, соціально-політичний сектор), які надають наукову літературу, методичні та дидактичні матеріали для проведення спільних наукових досліджень виступають базою для стажування викладачів кафедри.

 

Контактна інформація
Кутуєв Павло Володимирович
Завідувач кафедри